ЗУБЖИЦЬКИЙ-САС Ян-Кароль
ЗУБЖИЦЬКИЙ-САС Ян-Кароль (25.06.1860, м-ко Тлусте, нині смт Товсте Заліщицького району Тернопільської області – 14.08.1935, м. Львів) – архітектор, теоретик та історик архітектури, художник, мистецтвознавець. Доктор історії архітектури (1902). Член Польської АМ (1902), Львівського політехнічного товариства, Товариства опіки над пам’ятками мистецтва та культури у Львові.
Батько був учасником Січневого повстання. Дядько — священик-канонік Роман Сас-Зубжицький (помер у 1866 р. У Снятині від холери), декан, ректор семінарії у Львові.
У Станіславові (нині Івано-Франківськ) закінчив школу і гімназію. З 1878—1884 роках навчався на будівельному факультеті Львівської політехніки. У 1885 році отримав диплом інженера будівництва. До 1886 року працював у Львівській політехніці.
У 1905–1912 – інспектор міського будівництва у Кракові. 1896–1912 – приват-доцент, 1912–1919 – надзвичайний професор і завідувач кафедри історії архітектури, 1919–1929 – звичайний професор, 1918–1920 – декан архітектурного факультету Львівської політехніки.
Як архітектор творив переважно в дусі модного тоді стилю неоготики. Досліджував польські стилі монументального та дерев’яного будівництва, приділяючи особливу увагу давньопольській столярній справі, який він був знавцем і шанувальником.
Був чудовим карикатуристом, акварелістом та фотографом. Найважливіша частина його мистецьких надбань – це сакральні споруди.
Побудував близько 45 церков і відбудував близько 20 в Малій Польщі, Поділлі та Буковині. Найчастіше він проектував храми у стилі неоготики «Вісла» або неоренесансу «Сигізмунда». Спроектував низку споруд, зокрема:
- Тернопільська область:
- костел св. Трійці (1907–1912), церкву архістратига Михаїла (1912, збудовано 1921–1935) у родинному містечку ,
- костели:
- св. Станіслава у м-ку Козова (нині смт; 1895–1902),
- св. Станіслава у м. Чортків (1908–1910),
- Воздвиження св. хреста у с. Хмелиська (нині Підволочис. р-ну; 1929–1930; усі – Терноп. обл.),
- св. Юзефа побл. м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.; 1905–1908),
- св. Франциска ордену капуцинів у Львові (1920–1930).
Серед нереалізованих і конкурсних проектів –
- будинок музичного товариства ім. С. Монюшка у Станіславі (нині Івано-Франківськ; 1890),
- ратуша у Львові (1897),
- костел у м. Сокаль (нині Львів. обл.; поч. 20 ст.).
В архітектурі сакральних споруд та їх внутрішньому оздобленні використовував здебільшого стиль неоготики. Зробив кілька сотень графічних рисунків, акварелей і фотографій архітектруних пам’яток і скульптур.
Автор низки праць з історії та теорії архітектури, історії польського мистецтва. Праці:
- Skarb architektury w Polsce. Kraków, 1907–16. Т. 1–4;
- Styl nadwiślański jako odcień sztuki średniowiecznej w Polsce. Kraków, 1910;
- Сieśla polski: Wzory i przykład polskiego budownictwa drewnianego. Kraków, 1915–16. Z. 1–4;
- Podcienia polskie. Lwów, 1916;
- Tłuste: wspomnienia i pamiątki. Lwów, 1923;
- Zabytki miasta Lwowa. Lwów, 1928.
Джерело:
Бірюльов , Ю. А. Зубжицький-Сас Ян-Кароль [Електронний ресурс] / Ю. О. Бірюльов // Енциклопедія Сучасної України / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. – Київ, 2014–. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13943. – Назва з екрана. – Дата ост. оновл.: 2011. – Дата перегляду: 20.06. 2020.
