ЗОБКІВ Михайло Васильович

 В Адвокати | Правники, Діаспора, Журналісти | Редактори, науковці | винахідники | раціоналізатори, НТШ і Тернопільщина
Зобків Михайло Васильович (07(19) листопада 1864 р., с. Липиця Горішня Рогатинського повіту, тепер с. Верхня Липиця Рогатинського району Івано- Франківської області — 7 грудня 1928 р., м. Мостар, тепер Боснія та Герцеговина) — український правник, науковець, журналіст. Член НТШ (1899).

Початкову освіту здобув у Рогатині. Після смерті батька восьмирічного хлопчика взяв під свою опіку місцевий священик Іполит Дзерович, який віддав йогодо бурси в Тернополі. То ж продовжив опановувати знання в гімназії Тернополя, яку закінчив у 1884 р. із відзнакою. Студіював класичну філологію на філософському факультеті Львівського університету (1884).

Навчався на юридичному факультеті Віденського університету (1884—1888), де в 1889 р. здобув науковий ступінь доктора права. У 1889 р. працював при безкоштовній судовій практиці у Львові, згодом у Відні — у карно-крайовому суді, а через рік — адвокатським кандидатом.

У 1891 р. призначений судовим авскультантом у Сараєво (Боснія). Склавши іспит, став судовим ад’юнктом при юридичній секції Боснійського уряду в Сараєво (1892). Продовжив студії у Віденському (1892) та Берлінському (1892—1893) університетах.

У 1895 р. у Берліні опублікував монографію з римського й австрійського права «Die Tielpacht nach dem römishen und österreichischen Recht». Михайло Зобків мав намір очолити кафедру цивільного австрійського права Львівського університету з «викладовим язиком руським», однак через спротив польської професури було відхилено прохання про викладання цього предмета.

Не отримавши посади, виїхав до Загреба, де працював доцентом римського й цивільного права Загребського університету: у 1898 р. був габілітований доктором австрійського доктори права цивільного права, у 1906 р. — доктором римського права.

Наукову та викладацьку роботу поєднував із судовою діяльністю — був президентом сенату при Верховному Суді Боснії та Герцеговини в Сараєво. Автор низки праць із проблем римського та цивільного права. У 1908 р. був запрошений до Болгарського університету в Софії, де викладав лише протягом одного семестру. Після війни залишився в новоствореній державі — Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців.

У 1899 p. M. Зобківа обрано дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Під час навчання у Львові та Відні брав активну участь у житті студентської громади: належав до «Академічного братства» й товариства «Січ», а в 1890 р., під час судової практики у Відні, очолював його. Разом з іншими українцями організував у Сараєво «Український кружок», який опікувався вояками-земляками австрійської армії.

Михайло Зобків дуже багато зробив для зміцнення та утвердження судової системи Австро-Угорщини та розвитку української юридичної науки.

Джерела:

Михайло Зобків [Текст] // Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени : бібліогр. покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. осередок НТШ ; уклад. Л. Оленич ; автор вступ. ст. М. Андрейчин ; кер. проекту й наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2017. — С. 58—60. — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2018-ntshtern-1.pdf, вільний.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt