ЗАТУРИН | Підгаєцький район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДЕРЖАВНА ВЛАДА ТА УПРАВЛІННЯ КРАЮ, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону, Карта Тернопільської області

ЗАТУРИН — село Підгаєцького району Тернопільської області. Розташоване на берегах р. Золота Липа (ліва притока Дністра), за 20 км від районного центру і 35 км від найближчої залізничної станції Потутори. До 1991 р. належало до Бережанського району. Територія – 1,45 кв. км. Дворів – 74. Населення – 129 осіб (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки пізнього палеоліту і давньоруської культури.
Перша письмова згадка – 1661 р. За переказами поблизу місця, де нині розташоване село, була (9–13 ст.) фортеця галицького князівства, названа Турин. Назва походить від тура – звіра, який водився тут. Сучасне село розташоване “за руїнами Турина” – Затурин. Відомі й інші версії походження назви села, зокрема від слова “тулин” – тулитися до води, тобто Золотої Липи. Донині збереглася назва “Панський сад”.

Село Затурин складається з трьох частин: За Рікою, Під Лисою Горою та Гута. Місцеві жителі вирощували, крім традиційних сільськогосподарських культур, тютюн, що давало їм певний прибуток. За Австро-Угорщини і Польщі функціонувала школа з українською та польською мовами навчання. Діяли філії “Просвіти”, “Сільського господаря”, “Рідної школи” та інших українських товариств, а також кооператива.

  • 1900 р. в селі було 95 дворів, 524 жителі;
  • 1921 – 96 дворів, 571 житель;
  • 1931 – 133 двори, 626 жителів;
  • 1939 – 680 жителів.

Під час Першої світової війни мешканці Затурина були переселені у м. Самбір на Львівщині. У Леґіоні УСС служили: Федір Бобецький, Євген Бориславський, Василь Воробець, Володимир Гірняк, Григорій Калакура, Петро Козоріз, Михайло Лашта, Мартин Суканець, Василь Твардовський. 1930 р. село пострадало від польської пацифікації.

Від вересня 1939 р. Затурин – під радянською владою. На фронтах німецько-радянської війни загинули Євген Бобецький (1918 р. н.), Микола Студницький (1905 р. н.), Михайло Чабан (1911 р. н.); пропали безвісти Василь Дуркало (1910 р. н.), Юрій Жидачівський (1909 р. н.), Іван Карпінський (1896 р. н.), Тарас Косик (1912 р. н.), Павло Твардовський (1909 р. н.).

1941 р. в селі утворено місцеву самоуправу, яку очолив Микола Комар. Місцеві жителі брали участь у національно-визвольній боротьбі ОУН та УПА. Серед них: Михайло Бобецький (1926 р. н.), Василь Бориславський (1921 р. н.), Ганна Гнида (1922 р. н.), Микола Комар (“Змій”; р. н. невід.), Михайло Кудла (1923 р. н.), Євген Кузела (“Вій”; 1925 р. н.), Степан Курис (1925 р. н.), Богдан Куций (1928 р. н.), Омелян Михайлюк (1920 р. н.), Василь Сиваник (1921 р. н.), Євгенія Суканець (“Мотря”; 1921 р. н.), Тадей Топоровський (1930 р. н.).

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Різдва Пресвятої Богородиці (1992; мурована),
  • молитовна каплиця УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці (2000; кам’яна),
  • хрест на честь скасування панщини (1850),
  • братська могила, в якій поховано близько 40 вояків УПА.

Діють фельдшерський пункт, клуб, бібліотека, торгові заклади.

Відомий уродженець села – публіцист, редактор, літературознавець У США Петро Твардовський (1930 р. н.).

Пам’яткою Затурина є урочище Гутисько, де відбулися два великих бої вояків УПА:

  • перший – 25 червня 1944 р. з німецькими загарбниками;
  • другий – 21 вересня 1944 р. з більшовицьким каральним загоном.

Джерело

Колодницький, С. Затурин [Текст] / С. Колодницький, У. Коропецька, Б. Мельничук // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 183 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt