ЗАСТІНКА | Тернопільський район | Тернопільська область

ЗАСТІНКА — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, на сході району. Підпорядковане Товстолузькій сільраді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади. В радянські часи введене у межі с. Товстолуг; відновлене як адміністративно-територіальна одиниця 1989 року. Розташоване на правому березі р. Гнізна (ліва притока Серету, басейн Дністра), за 14 км від м. Тернопіль і 7 км від найближчої залізничної станції Прошова. Площа – 1,5 кв. км. Середня висота над рівнем моря – 304 м. Дворів – 125. Населення – 353 особи (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки культури кулястих амфор.

Перша письмова згадка – 1564 р., згодом згадане – 1669 році. Назва походить, імовірно від місця розташування – за крутим пагорбом, що ніби стінкою (стіною) заступає село із східної сторони. Відомо, що 1784 р. в селі була церква.

1832 р. в Застінці проживало 236 осіб; 1890 р. – 765 осіб, із них – 449 українців, 288 поляків, 28 євреїв; був фільварок і корчма; у 1857 р. діяла однокласна школа. Наприкінці 19 ст., велика земельна власність належала Мохнацьким; 1915 р. – Мальчевському. У 1910 р. споруджено костел.

В УСС та УГА воювали понад 30 осіб, зокрема В. і М. Комарі, В. і М. Потіхи, В. та І. Стешини, Д. і М. Чорнопольські, М. і П. Швеці та ін.

У 1919 р. в бою з поляками поблизу Застінки загинуло три вояки УГА, яких поховали в селі; у червні 1926 р. на їхній могилі при великому здвигові мешканців навколишніх сіл встановили пам’ятник (1937 р. польська поліція перевезла останки загиблих і пам’ятник у м. Тернопіль).

1921 р. в Застінці 134 будинки, в яких проживало 755 осіб; працювала однокласна школа. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Луг”, “Рідна школа”, хор, кооператива. Упродовж 1934–1939 рр. село належало до ґміни Ба-ворів. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти близько 30 уродженців села.

В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 20 осіб; у т. ч. районовий провідник ОУН Ярослав Метинський (“Рій”; 1911–1948). 3 січня 1946 р. в селі загинув діяч ОУН Володимир Демків (“В’ятич”).

8 лютого 1948 р. гарнізон “істрєбітєльного батальйону” (“стрибків”) перевели до с. Костянтинівка для охорони колгоспу; 18 квітня цього ж року розібрали насипану в 1941 р. могилу УСС і воякам УГА; 12 квітня цього ж року оштрафували 36-х мешканців села за невідпрацювання трудової повинності за 1947 рік.  У вересні 1948 р. примусово створили колгосп, відновлений у жовтні 1949 року; розпайований у 1990-х рр.

ПАМ‘ЯТКИ:

• церква св. Параскеви Сербської (1902–1908; мурована; 2002, розписав художник Василь Митрога),
• капличка Матері Божої (відновлена у 1990-і рр.),
• “фіґура” Ісуса Христа (1902),
• пам’ятний хрест на захист від холери (1831),
• символічна могила Борцям за волю України (відновлена у 1990-і рр.).

Діють клуб, бібліотека, ФАП, 2 торгових заклади; пісковий і кам’яний кар’єр, земельні паї орендують ПП “Агрон” і фермерські господарства “Березовське” і “Хлібодар”.

У Застінці народилися:

• громадський діяч, аматор сцени Iван Кавун (1907–р. см. невід.),
• інженер лісового господарства, громад ський діяч Теодозій Кухарський (1962 р. н.),
• громадський і профспілковий діяч, економіст Андрій Присяжний (1962 р. н.);

Місцевим хором у 1930-х рр. керував дириґент, діяч культури Зенон Гнопко; археологічні дослідження проводили Адам-Гонорій Кіркор та Ігор Ґерета.

Джерело

Уніят-Карпович, В. Застінка [Текст] / В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 381 : фот. кольор.