Залізнична станція Кременець

 В ТРАНСПОРТНІ | ПОШТОВІ СЛУЖБИ

Повна назва: Укрзалізниця, ТДЗП
Адреса: Тернопільська область, Кременець, Дубенська, 175
Начальник: (03546) 22696 ; черговий: (03546) 21524
Режим роботи:  08.00-20.00 ;  перерва: 12.00-13.00

У місті Кременець Тернопільської області залізнична станція існує більше ста років. Вона пережила 3 держави, 2  Світові війни, тривалі реконструкції. Перші плани побудови залізниці до Кременця появились  у 1886 році, коли під горою Куличівка, поблизу Кременця, знайшли родовище бурого вугілля.

Тодішня влада дала дозвіл на розробку родовища і будівництво залізниці від станції Верба Радивилівської гілки Києво-Брестської залізниці до Кременця. Проте змінилося законодавство й іноземцям заборонили видобувати корисні копалини на території імперії. Підприємці зазнали збитків, а місто залишилося без залізниці.

Тоді за побудову залізничної гілки взялося Товариство Південно-Західної залізниці. Проект розробив у 1894 році інженер Перцов. І в 1896 році залізничну станцію в Кременці таки відкрили. Російській імперії ця станція обійшлася в 381 тисячу 485 рублів 58 копійок. Залізниця в цьому місті мала стратегічне значення.

Спершу довжина залізничного полотна становила майже 34 км. Мости і всі цивільні споруди на лінії були дерев’яними. Водопостачання на станції облаштували з джерел самотоком, без спорудження водонапірної башти. 21 січня 1896 року на ділянці Кам‘яниця – Кременець було відкрито рух поїздів.

І навіть з припиненням видобутку вугілля залізнична лінія мала регулярне пасажирське сполучення, використовувалася для вантажних перевезень та військових потреб.

У переддень І Світової війни в серпні 1914 року військові залізничники  збудували вузькоколійну польову конку між Кременцем та Збаражем. Кременецька залізнична гілка активно використовувалася для перевезення солдатів, амуніції, боєприпасів, продовольства, евакуації біженців.

У міжвоєнний польський період знову налагодили регулярний рух потягів. Пасажирське сполучення станції забезпечував поїзд Дубно-Кременець. А безпересадочні вагони з Кременця курсували до Варшави, Львова та Луцька.

Під час Другої світової війни Кременецька гілка особливої ролі не зіграла, боїв у місті не було.

В післявоєнний час на станції відновився вантажний та пасажирський рух, за типовим проектом збудовано новий вокзал. Зрештою, коли паровози витіснили дизель-поїзди, місто отримало регулярне приміське сполучення, яке забезпечував потяг  Кам’яниця-Волинська – Кременець. Перед закриттям пасажирського руху він мав такий розклад: в 11.07 вирушав зі станції Кам’яниця-Волинська, об 11.58 прибував в Кременець, а в 12.40 відправлявся.

Кременецький потяг був не дуже популярний ще й тому, що залізниця прямувала в протилежний бік від обласного центру – Тернополя. Згодом єдиний приміський поїзд зняли. А відтак припинилося й пасажирське сполучення зі станцією.

Сьогодні станція має 9 колій та 2 платформи. Правда Кременець втратив залізничне пасажирське сполучення ще в бердянські часи. Але станція діюча, вона має вантажне сполучення та працюючу касу, що дає можливість у будь-який час відновити рух пасажирських поїздів.

Джерело:

Шворак, І. Залізнична історія міста Кременець / І. Шворак // VOLYN TIMES: веб-портал. – Луцьк,  Режим доступу: http://volyntimes.com.ua/news/851, вільний (02.08.2018)

 

 

 

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt