ЗАБОЙКИ | Тернопільський район | Тернопільська область

ЗАБОЙКИ — село Тернопільського району Тернопільської області. Входить до складу Підгороднянської ОТГ. До села належав хутір Соколівка (Содаківка, Ходаківка, Руда). Розташоване на берегах р. Руда (Брідок; права притока Серету, басейн Дністра), за 11 кілометрiв від Тернополя і 5 км від найближчої залізничної станції Ходачків Великий. Площа – 4,1 кв. км. Середня висота над рівнем моря 320 м. Дворів – 330. Населення – 1011 осіб (2014).

Перша письмова згадка – 1564 рік. Назва походить, імовірно, від бойків, які проживали у селі; за іншими переказами – від гідроніма р. Брідок (Руда), яку місцеві жителі називали Бойка (надто стрімка, “за бойкá”); за ще однією версію – від місця розташування “за боєвим шляхом”). У 17 ст. належало до Буцнівського староства.

1758 р. Забойки разом із Буцнівським староством перебували у довічному володінні Антона та Людвіґи з Потоцьких, 1760 р. – власність Михайла Рудзінського і його дружини Єлизавети з Потоцьких. У 1830-х рр. належало Борковським, згодом Кароліні Целіській. 1765 р. в селі була церква (згорiла у 1880-х рр.).

У 1890 р. в Забойках – 251 будинок, 1423 особи (з них 455 українців, 941 поляк, 27 євреїв); велика земельна власність належала Казимирові й Марії Дзєдушицьким; працювали фільварок та корчма. На початку 20 ст. власниця обширних масивів землі – Марія Водзіцька. 1921 р. в селі 284 будинки, 1547 осіб, з них 722 чоловіки.

Відомо, що 1933 р. працювала трикласна школа. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Союз Українок” та інших, а також Братство тверезості, каса взаємопомочі, коопера-тива та польські організації.

Упродовж 1934–1939 рр. село належало до ґміни Янівка (нині с. Підгородне Тернопільського району). У серпні 1938 р. в Забойках відбувся сільськогосподарський страйк. 10 лютого 1940 р. частину польського населення радянська влада виселила у Сибір.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 40 уродженців села. В ОУН перебували, загинули, репресовані: Іван Лех, Михайло Лис, Володимир, Лука і Ярослав Мар’яші, Михайло Черник.

Із 225 дворiв, якi вціліли пiсля бомбардування у квітнi 1944 р., було депортовано 171 родину, зокрема осiб польської національності до Польщi, а натомiсть із Польщi (Підляшшя, Холмщина) прибули на постійне проживання 102 родини.

У лютому-березні 1948 р. примусово створено колгосп, до якого у 1959 р. приєднано колективне господарство с. Почапинці; 1975 р. об’єднано з колективним господарством с. Драганiвка; у 1979 р. колгоспи роз’єднано. У 1990-х роках відновили свою діяльність товариства “Просвіта” і “Союз Українок”.

ПАМ‘ЯТКИ:

• церкви:
  • мурована святих Чудотворців і Безсрібників Косми і Дам‘яна Косми і Дем’яна (УГКЦ, 1897; встановлено пам’ятний хрест на честь 100-літнього ювілею храму),
  • святого Володимира (УАПЦ, 1992, мурована; 2001 р., стінопис виконав тернопільський художник, скульптор Василь Купецький),
• костел (1893, мурований, нині не діє),
• три “фіґури”,
• пам’ятні хрести на честь скасування панщини, заснування Братства тверезості та від стихійних лих (всі – друга пол. 19 ст.),
• пам’ятник Тарасові Шевченку (1992),
• символічна могила Борцям за волю України (1992).

Діють НВК “ЗОШ 1 ступеня–дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, 2 торгових заклади; земельні паї орендують сільськогосподарське підприємство ТОВ “Збруч”, ТОВ РАЙЗ “Максимко”, ПАП “Агропродсервіс”.

У Забойках народилися:

• священик, журналіст Орест Глубіш (1949 р. н.),
• учасник війни на сході України (АТО) Дмитро Заплітний (1983–2015),
• господарники, громад ські діячі Володимир Кульба (1937 р. н.),
• Богдан Петришин (1957–2008),
• Володимир Фостик (1950 р. н.),
• пасічник, публіцист Федір-Теодор Рой (1874–1943),
• економіст Мирон Романик (1954 р. н.);

Душпастирював священик і письменник Тимотей Бордуляк, працював господарник Йосип Парнета.

Про Забойки йдеться у книзі Івана Чернецького “Острів серед українського моря” (2004).

СОКОЛІВКА (СОДАКІВКА, ХОДАКІВКА, РУДА) – хутір, виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням жителів; у адміністративно-територіальному поділі не числиться. Розташований за 1,5 км від с. Забойки. Відомий від 1920-х рр. Одна з назв походить від гідроніма – р. Руда; інша від прізвища першопоселенців – Содака або від першопоселенця із с. Великий Ходачків. 27 лютого 1949 р. на хуторі провели ревізії і заарештували Йосипа Бурбелу. В березні 1949 р. тут – 15 будинків, 61 особа. У лютому 1952 р. на хуторі – 8 будинків, 27 осіб.

Джерело

Уніят-Карпович, В. Забойки [Текст] / В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 378—379 : фот. кольор.