ВИШНЕВЕЦЬКІ | князівський рід

 В Геральдика | Родознавство
ВИШНЕВЕЦЬКІ – український князівський рід ХІV–XVII ст. (у 17 ст. сполонізований). Родоначальником роду вважається син великого князя литовського Ольгерда Дмитро-Корибут Ольгердович. Прізвище походить від м-ка Вишнівець (нині смт Збаразького р-ну), яким рід володів від 1463.

Великий князь литовський Вітовт перевів Дмитра-Корибута з Сіверщини на Волинь та Поділля, дав у держання Вінницю і Кременець, а у власність – Збараж. Вишнівець успадкував його син Іван. У 1434 воно перейшло як отчина до другого сина Дмитра-Корибута – Федька Несвізького. Федько був подільським старостою 1432– 1433, брацлавським намісником 1434– 1435, кременецьким намісником 1431–35. Від нього взяли початок роди князів Порицьких, Воронецьких і Збаразьких (від останніх уXV ст. відгалужується рід Вишневецьких).

Мав 2 гілки:
  • старшу, що вела родовід від литовського князя Ольгерда Корибутовича.
  • молодшу — від нащадків давньоруського князя Інгвара Ярославича.

Володіли великою кількістю маєтків в Україні, займали важливі державні посади в Речі Посполитій, відігравали помітну роль у військово-політичному, господарському та культурно-освітньому житті. Від ІІ половини 16 ст. більшість Вишневецьких прийняла католицьку віру, окремі – кальвіністську.

Родовим гніздом Вишневецьких було містечко Вишнівець. Володіння Вишневецьких спочатку знаходилися переважно на Волині, а з 80-х рр. 16 ст. ще й на Лівобережній Україні (Лубенщина, Роменщина та ін., переважно це були колишні землі князів Глинських та Домонтів).

У 16–17 ст. Вишневецькі стали одним із найбагатших та найсильніших магнатських родів Речі Посполитої. Вони перебували в родинних стосунках з багатьма українськими, білоруськими, польськими, литовськими та молдавськими родами (Заславські, Лещинські, Тишковичі, Ходкевичі, Сапіги, Радзивілли, Замойські, Собеські, Тарновські, Чарторийські, Могили та ін.), відігравали значну роль в економічному й політичному житті Речі Посполитої.

Найвідоміші представники:

У 1744 рід Вишневецьких по чоловічій лінії припинився.  Спадкова хвороба (чотири сини померли у малолітстві) перервала зв’язок поколінь. Утративши надію мати сина, Міхал Серватій почав будувати палац на місці замку, хотів залишити по собі пам’ять.

Князь мав двох доньок, які й поділили маєтності. Одна з них вийшла заміж за Михайла Огінського. Саме онук Міхала Серватія написав в Італії після невдалого Польського повстання 1794 — 1795 років всесвітньо відомий полонез «Прощання з Вітчизною». Друга донька, Катерина, вийшла заміж за графа Мнішека. До речі, в історії Вишневецьких Мнішеки з’являються ще раніше.

На початку XVII століття саме у Вознесенській церкві чернець-розстрига Григорій Отрєп’єв, який видавав себе за царевича Димитрія, вінчався з Мариною Мнішек. Тут у старовинній церкві знайшла спочинок і Раїна Могилянка, сестра митрополита Петра Могили і мати Яреми Вишневецького.

Маєток 1744 року переходить до Яна Мнішека. Чотири покоління Мнішеків прожили у Вишнівці й продовжували традицію Міхала Серватія: розбудовували палацовий комплекс і набагато збільшили його колекцію.

Вишнівецькі зібрання книг започаткували знамениту бібліотеку, яка в середині XIX ст. налічувала близько 21 тисячі фоліантів. Під час створення Публічної бібліотеки в Києві (тепер НБУ ім.Вернадського) 2500 книжок із книгозбірні палацу стали основою її відділу стародруків та рідкісних книжок. На жаль, більша частина книжок загинула, розійшлася по світах.

Знаменитий архів Вишневецьких-Мнішеків був одним із найбільших у Європі: тільки приватної кореспонденції тут зберігалося до 19 тисяч одиниць. Вражала уяву сучасників і картинна галерея, до якої входили сотні портретів видатних діячів східноєвропейської історії — польських королів, магнатів — Вишневецьких, Мнішеків, Потоцьких, Сангушків, Чарторийських, Острозьких…

Вельможний дім князів Вишневецьких належав до найвищого за ієрархією українського середньовічного суспільства соціального прошарку — «княжат головних», проте протягом XVI ст. був заслабий, щоби претендувати на першість серед них. За підрахунками Н. Яковенко, цей рід займав 3—4 місце у неофіційному табелі про ранги найпотужніших місцевих князівських кланів.

Отже, Вишневецькі, неспроможні серйозно конкурувати, наприклад, із «некоронованими володарями України» — князями Острозькими — у відносно освоєних районах (прилеглих до Волині, гнізда української аристократії, та ще навколо Києва), спробували надолужити своє на прикордонних «пустинях».

Вишневецькі утримували у своїх руках ключові в українському Подніпров’ї уряди черкаського, канівського й овруцького старост плюс каштелянство київське (сенаторський ранг). Шляхом займанщини та надань польського короля вони заволоділи значними земельними угіддями на Правобережній, а особливо, на Лівобережній Україні.

Саме туди згодом перемістився центр їхньої діяльності, охопивши майже цілком сучасну Полтавщину. Ці «королев’ята» навіть наважувались самотужки мірятися силами з Московським царством (відстоюючи свої права на округи Прилук і Ромнів).

Протягом 1570—1620 років князями Вишневецькими були закладені такі міста й містечка, як Варва, Гадяч, Горошин, Жовнин, Корсунь, Лохвиця, Лубни, Мошни, Переволока (прилуцька Переволочна), Пирятин, Прилуки, Ромни, Хорол, Чигирин. Опосередковано (через сприяння приватизаційним ініціативам своїх васалів) причетні ці магнати і до заснування Кременчука.

Крім того, 29 вересня 1620 р. Костянтин Вишневецький отримав також королівський привілей на «доживотне» (пожиттєве) володіння Боровицею, Ірклієвим, Голтвою та Кропивною з усіма хуторами та слободами, що до них належать. І вже за податковою відомістю (реєстром подимного) 1640 року, маєтності Яреми Вишневецького на Лівобережжі налічують 45 поселень із 7196 господарствами-»димами» (з них у Хоролі — 350, Єреміївці/Вереміївці — 4, Чигирин-Діброві — 60).

Родовий маєток у Вишнівці – єдиний з багатьох замків, зведених Вишневецькими, що зберігся до наших днів.  І хоч князівським палацом, зведеним останнім з роду Вишневецьких князем Міхалом Сервацієм у 1720 р. (архітектор Бланже Депрес), ми можемо милуватися й дотепер, буремні події революційних і воєнних років не пощадили колись величного палацового комплексу.

Раніше, за часів Міхала Сервація, навколо нього був розбитий італійський сад, а пізніше у 1774 р. палац перейшов у власність до князів Мнішеків, які прикрасили його розкішними меблями, коштовною порцеляною та наповнили картинами величезну галерею, що нараховувала більше 600 портретів видатних діячів, 40 батальних полотен і могла похизуватися творіннями руки Рембрандта, Каналетто, Рубенса та ін.

А наприкінці XVIII ст. архітектор Мак-Клер розбив навколо палацу ще й парк в англійському стилі, левадами якого прогулювались Шевченко й Оноре де Бальзак. Більше того, наразі невідомими залишаються місця поховання багатьох з князів, окрім Михайла Олександровича Вишневецького.

Його за визначний внесок у відновлення руських земель та охорону їхніх кордонів урочисто поховали в Києві, мером якого він деякий час був, на території Києво-Печерської Лаври, в Успенському Соборі. Але й цю пам’ятку було зруйновано під час німецької окупації у період ІІ Світової війни.

Завдяки господарчому генію князів Вишневецьких, зруйновані до тих пір та покинуті міста й містечка на теренах Центральної та Східної України відродилися.  Місто Корсунь, що лежить на берегах річки Рось, знамените не лише історією, а й палацово-парковим комплексом у неоготичному стилі з елементами візантійської архітектури.

На місці зруйнованого у 1648 році козаками Богдана Хмельницького замку князів Вишневецьких за наказом Понятовського було зведено спочатку дерев’яну споруду (архітектор Мюнц), а через кілька років у 1787 р. – повноцінний кам’яний палац (архітектор Ліндсей), який і став літньою резиденцією Понятовського.

Місто Мошни – ще одна вотчина князів Вишневецьких – після згасання княжого роду та включення українських земель до російської корони перейшло у власність князів Воронцових. До наших часів збереглася Спасо-Преображенська церква, зведена у 1830-40 рр. архітектором Торічеллі.

А от Лубнам, можна сказати, пощастило найменше, бо в самому місті не збереглося жодної пам’ятки часів князів Вишневецьких. Однак в 6-ти кілометрах від Лубнів на річці Сула стоїть окраса східної України – Мгарський монастир, заснований ще в 1619 р. Раїною Могилянкою, княжною Вишневецькою.

Фундацію Мгарського монастиря, а також монастирів Густинського й Ладинського (поблизу м. Прилуки) князь Ієремія Михайло Корибут-Вишневецький заклав на честь і в пам’ять про своїх батьків, і видав охоронну грамоту й кошти, необхідні на їхнє зведення й подальше утримання.

Шкода, що від усіх цих пам’ятних подій нам залишилися самі згадки та голі стіни палацового комплексу. Сьогодні активно ведуться роботи з оновлення архітектури та відновлення експозиції музею, розташованого в стінах родинного гнізда князів Вишневецьких. При цьому враховується як досвід вітчизняних науковців, так і розробки польських вчених, небайдужих до своєї історії, хоч би вона й тісно переплелася й частково стала історією іншої держави.

2016 – Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України» – 2016 присуджено видавництву «Балтія-Друк» за книгу авторського колективу «Князі Вишневецькі»

Джерело:

Бабій, П. Вишневецькі [Текст] / П. Бабій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 268.

Вирський, Д. Королев’ята над Дніпром: князі Вишневецькі [Текст] / Д.Вирський // День. — 2017. — 10 берез. — Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/korolev%E2%80%99yata-nad-dniprom-knyazi-vishneveczki.html (11.04.2017).

Мицик, Ю.А. Вишневецькі [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — Київ, 2003. — 688 с.: іл. — Режим доступу:http://www.history.org.ua/?termin=Vyshnevetski_rid (12.04.2017).

Шиян, Л. Вишневець і князі Корибут-Вишневецькі [Текст] / Л. Шиян. — Тернопіль, 2006.

Рекомендовані публікації

Залишити відповідь до Анонім Скасувати відповідь

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt