ВІСЛА | акція, 1947

 В Історія регіону
ВІСЛА, акція 1947 — завершальний етап примусової депортації українців 28 квіт. – 12 серпня з  земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, формально передбаченої вересневою 1944 угодою між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення.

«ВІСЛА», як депортаційна акція, детально розроблялася і здійснювалася польською владою, а її виконання координувалося з партійно-радянськими владними органами СРСР. Її проведення офіційно мотивувалося необхідністю припинити діяльність українського підпілля (Організації українських націоналістів і Української повстанської армії) в цьому регіоні, позбавити його соціально-економічної та морально-психологічної підтримки і забезпечити цілісність Польської держави. Офіційним приводом для початку Акції стала загибель 28 березня 1947 у засідці, організованій сотнями УПА, віце-міністра Національної оборони Польщі, генерал-полковника К.Сверчевського.

Всі основні рішення у справі акції «ВІСЛА», а саме:

  • про склад командування т. зв. оперативної групи «ВІСЛА», створеної з метою проведення цієї акції,
  • про терміни акції,
  • про територіальну діяльності групи,
  • про райони розселення переселенців (польс. пн. й зх. землі),
  • про методи боротьби з членами українського підпілля та з цивільним населенням, запідозреним у сприянні підпіллю (запровадження військово-польових судів і концтаборів, зокрема у Явожно),

приймалися політбюро ЦК Польської робітничої партії.

Командування військовою операцією було доручено заступнику начальника Генштабу Війська Польського, генерал-майорові С.Моссору. Його заступником було призначено

  • по лінії міністерства громадської безпеки – віце-міністра громадської безпеки полковника Г. Корчинського,
  • по лінії корпусу внутрішньої безпеки – командуючого корпусу полковника Ю.Хюбнера.

Через побоювання, що під час здійснення акції окремі особи й цілі групи проникатимуть на території сусідніх країн, міністр національної оборони Польщі М.Жимерський у середині квітня звернувся до міністрів національної оборони СРСР і Чехословаччини з проханням щільно заблокувати зі свого боку східні та південні польські кордони.

24 квітня ухвалу в справі акції «ВІСЛА» прийняла президія РМ Польської республіки. 28 квітня 1947 військова акція з переселення українського населення на “повернуті землі” (ті, що після Другої світової війни відійшли від Німеччини до Польщі) розпочалася.

Операція проводилася військом – 5 дивізіями піхоти, 1 д-зією корпусу внутрішньої безпеки та 3 додатковими полками (піх., самохідний і саперний) – разом понад 20 тис. солдатів. Війську допомагали народна міліція, добровольчі резерви народної міліції та Управління безпеки.

Крім того, радянське командування перекинуло з Львівської області одну танкову дивізію, спецпідрозділи НКВС і заблокувало прикордонними військами українсько-польський кордон, а чехи вислали одну гірську бригаду.

Акція «ВІСЛА» тривала три місяці – до кінця липня 1947, хоча переселення продовжувалося і пізніше. Останньою групою переселенців були 32 родини, переселені між січнем–квітнем 1950 з повіту Нови-Тарґ до Щецінського воєводства. Це були родини, які не одержали дозволу на перебування в прикордонній смузі, переважно змішані подружжя.

Здійснення акції «ВІСЛА» супроводжувалося атаками насилля щодо українців: навмисно спалювалися українські домівки та будівлі, руйнувалися старовинні церкви, представників української інтелігенції та селянства ув’язнювали у концтаборі в Явожно.

Внаслідок проведеної акції польська комуністична влада знищила українське підпілля і позбулася українського населення у південно-східних воєводствах країни, розпорошивши близько 150 тис. осіб (за офіційними даними) майже по всій території північної і західної частин Польщі.

Проте цим українська проблема навіть з формальної точки зору, як того бажало польське партійно-державне керівництво, вирішена не була. Переселення справило глибоке і тривале відчуття кривди та особистої трагедії у свідомості багатьох переселенців та їхніх нащадків.

У місцях нового поселення українці отримали господарства значною мірою знищені, хоча польська держава пізніше і намагалася надавати переселенцям матеріально-фінансову допомогу.

Південно-східні землі країни через виселення українців до сьогодення найменш заселені. Сенат Польської Республіки на засіданні 3 серп. 1990 засудив акцію «ВІСЛА». Втім, питання про відшкодування збитків, завданих виселеним українцям, залишається відкритим.

Джерела

Ільюшин I.I. «ВІСЛА», АКЦІЯ 1947 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во “Наукова думка”, 2003. – 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Visla_aktsiia (останній перегляд: 31.10.2019)

Recent Posts

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt