ТИХАНСЬКИЙ Михайло Миколайович

 В Діячі культури й мистецтва

ТИХАНСЬКИЙ Михайло Миколайович (04.04.1956, с. Доброводи Монастириського р-ну Тернопільської області), засновник та перший директор музею лемківської культури в м. Монастириська.

Батьки депортовані в 1945 році зі с. Мілик Новосанчівського повіту Краківського воєводства (Лемківщина). За традиційним сімейним ремеслом мав стати бджолярем, але збирає інший мед, це – духовні скарби Лемківщини.

Втративши батька у 8- річному віці, навчався в місцевій школі, Львівській республіканській школі кіномеханіки. Після служби в армії заочно закінчив Львівський будівельний технікум. З 1986 року працював майстром, відтак начальником відділу. Мешкав у м. Монастириськах, одружився. Продовжив навчання на історичному факультеті Університету ім. Стефаника в Івано-Франківську.

З організацією товариства «Лемківщина» на початку 1990-х долучився до діяльності хору «Яворина», перші 4 роки який утримуваввся коштом Михайла Тиханського, Михайла Громосяка з Криниці та Івана Кулика. З 1994 по 2002 роки обирався головою Монастириського районного товариства «Лемківщина».

Ідея заснувати музей лемківської культури в Монастириськах належить тому ж Михайлу Тиханському, Михайлу Громосяку та о. Івану Дуді. Розпочався музей завдяки старанням о. Дуди  з однієї кімнати в приміщенні контори з ремонту електромереж.  Близько 80 % експонатів музею привезені з Лемківщини, а першими експонатом музею стало ярмо, подароване Михайлу Миколайовичу одним із родичів.

4 роки музей утримувався приватним коштом, а в 1996 р.  був переданий у відання Монастириської міської ради. На пропозицію товариства Михайло Тиханський став директором Монастириського лемківського народного музею. Пізніше новим директором було обрано Надію Багірову, родом із Криниці.

У 2005 році музей став Монастириським обласним комунальним музеєм лемківської культури і побуту, тобто його підвищили до обласного рівня, призначили більше штатних працівників і з 2010 року М. Тиханський заново узяв на себе обов’язки директора.

Кожного року в музей прибувало десь 200 експонатів, серед яких – церковні речі, стародруки, навіть маємо дяківську книгу з 1661 р. чи метричну книгу парафії Висови з кінця ХІХ ст., рукопис книжки Юліана Тарновича про народну культуру лемків, деякі рукописи Івана Красовського, авторську четверту копію графік Василя Мадзеляна.

У планах — відкрити окрему кімнату-музей творчості Тарновича, зокрема для оригінальних картин, які досі зберігаються в Торонто. Частина експонатів переведена у філіал музею на ватряному полі. Там готуються збірки для бойківського й гуцульського відділів.

Завдяки старанню Михайла Тиханського відбулась реорганізація музею і з 2011 року він носить назву «Музейний комплекс «Лемківське село». Монастириський музей — найбільший, проте не єдиний лемківський музей в Україні. Є відділи чи кімнати музеїв у Бережанах, Борщеві, Ягільниці, лемківський сектор музею просто неба у Львові. Існує ввесь перспективний план забудови території «Лемківського села» — тут і гончарська майстерня, кузня, будинок «Просвіти», церква…

Михайло Миколайович є незмінним старостою фестивалю «Дзвони Лемківщини», який проводиться щорічно в першу суботу серпня. Також є членом колегії всеукраїнського товариства «Лемківщина».

Джерела:

Гук, Б. У напрямку лемківського музею європейського типу  [Текст] / Б. Гук // Наше слово. — 2015. — 12 черв. — Електронна версія: http://goo.gl/vjaa5O .

Ювіляр у лемківському селі [Текст] // Вісті Придністров’я. — 2016. —1 квіт. — С. 4 : фот.

 

 

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt