ТОМАШІВСЬКИЙ Степан Теодорович

 В НТШ і Тернопільщина
ТОМАШІВСЬКИЙ Степан Теодорович (09.01.1875, с. Купновичі Рудківського повіту, нині Самбірського району Львівської області — 21.12.1930, м. Краків, Польща) — український історик, публіцист, редактор, політичний і громадський діяч. Дійсний член НТШ (1899).

Середню освіту здобув у Самбірській гімназії. У 1895 р. став студентом філософського факультету Львівського університету, який закінчив зі ступенем доктора філософії. Упродовж 1900—1906 рр. викладав історію, латинську, грецьку, німецьку мови та літературу в гімназіях Перемишля й Бережан. У Бережанах працював у архіві, брав участь у діяльності товариств «Просвіта», «Бережанський Боян», філії «Товариства педагогічного».

Від 1906 р. — викладач Академічної гімназії у Львові. У 1911 р. габілітувався у Львівському університеті, як доцент австрійської історії викладав до 1914 р. З початком Першої світової війни був мобілізований у полк Українських січових стрільців і від серпня до грудня 1914 р. виконував обов’язки заступника начальника Першого полку УСС, команданта стрілецького коша в селах Страбичево і Ґоронда на Закарпатті.

Згодом жив у Відні, де став членом Української бойової управи — організаційно-координаційного центру Легіону УСС, входив до складу еміграційних українських інституцій — Української культурної ради, Краєвої шкільної ради. Був членом Статистично-географічного комітету, Правно-політичної секції Загальної Української Ради.

З його ініціативи у Відні було відновлено засідання Наукового товариства імені Шевченка. Восени 1918 р. брав участь у світовій конференції в Парижі як радник галицької делегації. Упродовж листопада 1918 р. — лютого 1919 р. виконував обов’язки делегата Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки.

У 1920 р. — голова дипломатичної місії в Лондоні, де поєднував роботу представника уряду ЗУНР із працею в лондонських бібліотеках. У 216 1921 р. залишив державну службу й переїхав до Берліна, де редагував часописи «Українське слово», «Літопис політики, письменства і мистецтва» (1924), організував видавництво «Ратай».

У 1925 р. повернувся до Львова. У 1925—1926 pp. редагував двотижневик «Політика». 13 лютого 1928 р. захистив габілітаційну працю «Руський епізод Ліонського собору 1245 р.» і став приват-доцентом, а згодом — професором історії України філософського факультету Ягеллонського університету, поєднуючи цю роботу з вчителюванням у VI Краківській гімназії.

Степан Томашівський — дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), у 1913—1915 рр. — його голова, очолив Історико-філософську секцію (від 1913 р.). Від 1896 р., будучи ще студентом, виконував обов’язки секретаря Історико- філософської секції й Археографічної комісії, від 1901 р. входив до виділу товариства. Також був членом Руського товариства педагогічного у Львові, товариства «Просвіта» та її Видавничої комісії.

Наукові зацікавлення С. Томашівського охоплювали історію України від початків Київської держави, історію Галицько-Волинської держави в контексті регіональної та європейської історії, окремі сюжети, що стосувалися Хмельниччини та Гетьманщини, зокрема період правління І. Мазепи. У його творчості знайшли відображення й окремі сюжети історії кінця ХІХ — початку ХХ ст., передусім ЗУНР.

Джерела:

Степан Томашівський [Текст] // Наукове товариство імені Шевченка і Тернопільщина (1873—1940) : Історично-філософська секція: дійсні члени : бібліогр. покажчик / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка, Терноп. осередок НТШ ; уклад. Л. Оленич ; автор вступ. ст. М. Андрейчин ; кер. проекту й наук. ред. В. Вітенко ; ред. О. Раскіна. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2017. — С. 215—225. — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2018-ntshtern-1.pdf, вільний.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt