СТАРУХ Богдан Тимотейович

СТАРУХ Богдан Тимотейович (06. 05. 1909, с. Слобода Золота —15. 01. 1988, м. Чикаго, США) — науковець, музикант, громадський діяч. Син Анни й Тимотея, брат Миколи-Теофіла, Іванни, Ольги, Софії, Тараса, Ярослава Старухів, племінник Михайла Петрицького. Доктор філософії (1948).

Початкову та музичну освіту здобув удома. Створив оркестр при чоловічому курені Бережанського Пласту. Закінчив гімназію в м. Рогатин (1933), згодом перебрався до м. Бурштин (обидва нині – Івано-Фр. обл.), де започаткував оркестр.

У 1934 Богдана заарештувала поліція за громадську діяльність, із братом Ярославом – політв’язень Берези Картузької. У 1936 звільнений. У 1937 році в м. Станіславі заклав крамницю, провадив освітню й громадсько-господарську діяльність.

Після 1939 – у м. Холм (нині Хелм, Польща), 1944 виїхав до Німеччини, де перебував у таборах для переміщених осіб. В університеті м. Інсбрук (Австрія) студіював політологію, зокрема український національно-визвольний рух у Австрійській імперії; захистив докторську дисертацію (1948).

Згодом емігрував до США (м. Чикаго), де провадив власні крамницю й цех порцеляни. Діяльний в українських організаціях, багатолітній голова Товариства українських підприємців, Комітету побудови церкви св. Володимира і Ольги (зібрав 10 млн. дол.). Автор спогадів, зокрема про брата Ярослава, публікацій у пресі.

Джерело:

Штокало, В. СТАРУХИ  [Текст] / В. Штокало, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2008 — Т. 3 : П — Я. — С. 337—340.