СТАРЕ МІСТО | Підгаєцький район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДЕРЖАВНА ВЛАДА ТА УПРАВЛІННЯ КРАЮ, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

СТАРЕ МІСТО — село Підгаєцького району Тернопільської області. До села приєднано хутір Почмайстрівка. Розташоване на правому березі р. Коропець (ліва притока Дністра), за 1 км від районного центру і 22 км від найближчої залізничної станції Потутори. Західною околицею села проліг автошлях Бережани–Монастириська. До 1991 р. належало до Бережанського району. Територія – 2,98 кв. км. Дворів – 522. Населення – 1120 осіб (2014).

На території сучасного села в давнину було розташоване місто, яке кілька разів знищували татари. Після цього жителі перейшли на територію сьогоднішніх Підгайців, а старе поселення перетворилося на село. Про давню історію Старого Міста свідчать оборонний вал та ознаки згарищ.

Перша письмова згадка датована 1516 роком. Центральна частина села – Тудинка. Дослідники вважають, що за княжих часів тут була станція, де піші та кінні зупинялися, щоби перепочити.

На території Старого Міста 1667 р. відбулася битва між військами гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка та майбутнього польського короля Яна Собеського. 1785 р. в селі було 116 дворів; 1900 р. – 191 двір, 1300 жителів; 1910 р. – 1329 жителів; 1921 р. – 209 дворів, 1259 жителів; 1931 р. – 253 двори, 1550 жителів; 1939 р. – 1690 жителів.

Славився сільський хор під керівництвом Антона Гусака (початок 1900-х рр.), Ілярія Бемка (1920-ті рр.), М. Сухожака (1930-ті рр.). Діяли філії українських товариств “Просвіта” (створена 1901; голова Юрко Гусак), “Січ” (1905; кошовий Іван Цебрій), “Рідна школа”, “Союз Українок”, “Сільський господар” та інших, а також кооператива. У 1912 р. у селі відбувся великий здвиг “Січей”, в якому брали участь місцеві жителі.

Під час Першої світової війни загинуло багато жителів Старого Міста. Упродовж 1938–1940 рр. збудовано польський та Український Народні доми. Від 1939 р. Старе Місто – під радянською владою. 1940 р. на Сибір вивезено Михайлину Качембу та Михайла Фінфа. Від 5 липня 1941 р. до 21 липня 1944 р. Старе Місто – під нацистською окупацією. На фронтах німецько-радянської війни:

  • загинули Франц Врублевич (1909 р. н.), Роман Ярник (1912 р. н.);
  • пропали безвісти Володимир Вовчок (1912 р. н.), Іван Грох (1908 р. н.), Іван Гусак (1911 р. н.), Антон Фецак (1909 р. н.), Михайло Цегильницький (р. н. невід.), Микола Цибульський (1909 р. н.).

Місцеві жителі брали участь у національно-визвольній боротьбі ОУН та УПА:

  • Дмитро Банах (1925 р. н.), Василь Грох (1924 р. н.), Дмитро Гунчак (“Лис”; 1912 р. н.), Зеновій Залуцький (Степ; 1924 р. н.), Мирон Коник (1923 р. н.), Дмитро Мостовий (1924 р. н.), Михайло Черевко (р. н. невід.), Микола Ярник (1921 р. н.) та ін.

1978 р. в селі створено футбольну команду “Нива” (ініціатор і меценат – І. Потупа).

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Покрови Пресвятої Богородиці (1706, дерев’яна),
  • церква св. Юрія (1898, кам’яна),
  • капличка св. Миколая (1995),
  • “фіґура” Ісуса Христа (1991),
  • “фіґура” св. Анни (1992),
  • дзвіниця (1883, оновлена — 1992 та 2003),
  • пам’ятний хрест на честь скасування панщини (1848, відновл. 1991),
  • символічна могила Борцям за волю України (1994),
  • На місцевому цвинтарі є ряд мистецьких кам’яних надгробних пам’яток, виконаних цілим поколінням різьбярів-каменотесів Папіжів.

Діють Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, МП “Будівельник”, торгові заклади.

Відомі уродженці села:

  • польський велогонщик Йозеф Беккер (1937 р. н.),
  • майстриня народного мистецтва, громадська діячка Ольга Букавин (1931 р. н.),
  • єврейський письменник, режисер Вайхерт Міхаел (1890–1967),
  • журналіст Роман Голіят (1921–1998),
  • історик, політолог Тарас Гунчак (1932 р. н.),
  • полковник Андрій Доскоч (1969 р. н.),
  • бібліотекар, дириґент Микола Кармелюк (1914 р. н.),
  • громадський Хрест тверезості біля церкви св. Юрія. діяч в США Василь Папіж (1919–1990),
  • різьбяр Ілля Папіж (1922 р. н.),
  • інженер-будівельник, господарник Іван Салятицький (1927 р. н.).

ПОЧМАЙСТРІВКА – хутір, приєднаний до с. Старе Місто; розташований за 1,5 км від нього. Нині – 21 двір, 36 жителів.
Є капличка. Проживав різьбяр Григорій Бенч (1905–1988).

Джерело

Колодницький, С. цька, У. Старе Місто [Текст] / С. Колодницький, У. Коропецька, Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 199—200 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt