СТАРА ЯГІЛЬНИЦЯ | Чортківський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

СТАРА ЯГІЛЬНИЦЯ  — село, центр сільської ради, якій підпорядковане село Черкавщина. До Старої Ягільниці приєднано хутір Ставки. Розташоване у долині р. Черкаська (права притока Серету, басейн Дністра), за 10 км від районного центру, залізнична станція. Західною околицею села пролягла залізниця Тернопіль–Заліщики. Дворів – 255. Населення – 525 осіб (2014). Під час розкопок у руслі р. Черкаська знайдено монети римських та інших періодів; у скелях збереглися закам’янілі рибки.

Перша письмова згадка датована 1477 роком. За переказами, назва села походить від імені Ягайла – родоначальника династії польських королів Ягелонів, великих князів литовських, які на цих землях мали володіння. За іншими версіями, від зупинок, які козаки називали «Ягіль».

Відомі перекази, що спочатку виникло поселення Ягільниця (Стара), згодом Ягільниця (Нова). 1785 р. у селі проживали 695 осіб.

Великими місцевими землевласниками були ґрафи Лянцкоронські, зокрема ґрафиня Ельжбета мала фільварок; працював млин. Малоземельні мешканці еміґрували на заробітки в США, Канаду, Арґентину.

У Старій Ягільниці в 1900 р. – 1336 жителів, 1910 – 1492, 1921 – 1271, 1931 – 1620 жителів; у 1921 р. – 283, 1931 – 326 дворів.

За Австро-Угорщини працювала 1-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі – 2-класна утраквістична (двомовна); шкільні приміщення побудовані у 1914 році. Діяли:

  • читальня «Просвіти» (від 1900), філії товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа»;
  • театральний і хоровий гуртки;
  • споживча кооператива «Надія», молочарня, вакаційні (під час шкільних канікул) дитячі садки.

Діяльним у громадському житті перед Першою світовою війною був о. Маріян Крушельницький (1870–1915), який заснував касу-«Райффайзенку», провадив курси неграмотних, опікувався молоддю, організував театральний гурток при читальні «Просвіта»

У 1915 році від епідемії тифу померло кількадесят жителів села. До УГА зі Старої Ягільниці зголосилися:

  • Григорій та Максим Біловуси,
  • Микола Голінастий,
  • Григорій, Роман та Яків Гордії,
  • Яків Заліпа,
  • Тимофій Запотічний,
  • Григорій Коцюлим,
  • Василь Кучерський,
  • Михайло й Осип Пильні,
  • Іван Полевий,
  • Юліан Савків,
  • Іван Сосновський,
  • Павло Старовський,
  • Гнат, Йосиф і Михайло Тильні,
  • Михайло Тимофтей,
  • Іван Цибульський,
  • Іван та Степан Ченкалюки,
  • Олексій Червоняк,
  • Дмитро Шевчук,
  • Іван і Петро Юрківи.

Під час пацифікації (1930) польські жандарми заарештували в селі кількох свідомих українців. Радянська влада у 1940 р.:

  • виселила в Сибір родини Герасимових, Грижиних, Казимириків, Крижанівських, Кузівих, Майовських (хутір Ставки), Поплавських, Процюків, Стельмащуків, Харевичів, Чуйкових, Шкварків;
  • за переховування підпільника-оунівця розстріляла Андрія Яремка і виселила його родину в Сибір.

Під час німецько-нацистської окупації ґестапівці 27 листопада 1942 р. вивезли на поле між Чортковом і Старою Ягільницею 52 в’язнів чортківської тюрми й розстріляли. За підпал фільварку в Шульганівці та вбивство німецького солдата 12 березня 1944 р. нацисти спалили 120 господарств, розстріляли 140 мешканців Старої Ягільниці.

В УПА воювали жителі села:

  • Ярослав Андрейків,
  • Мар’ян Базишин,
  • Федір Басістий,
  • Емілія Бзова («Юрчик»),
  • Володимир та Михайло Біловуси,
  • Михайло Вовк,
  • Михайлина Голіната,
  • Павло Грицишин («Смілий»),
  • Михайло Катинський («Крук»),
  • Максим Король («Бородатий»),
  • Петро Мищук («Троян»),
  • Василь («Пром») та Іван («Непорадний») Павлиніви,
  • Степанія Сапіщук-Яремко,
  • Євген («Рись») і Степан («Чортик») Цибульські,
  • Петро Юрків («Чорнота»).

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 38 жителів із Старої Ягільниці:

  • Данило Антонишин (1910 р. н.),
  • Йосип (1919 р. н.) та Роман (1919 р. н.) Бабії,
  • Василь Барасюк (1918 р. н.),
  • Михайло Басістий (1910 р. н.),
  • Ярослав Бзова (1919 р. н.),
  • Роман Білик (1906 р. н.),
  • Григорій (1912 р. н.) і Йосип (1912 р. н.) Білоуси,
  • Євстахій Ворожбицький (1917 р. н.),
  • Василь Голінатий (1908 р. н.),
  • Василь Грицишин (1913 р. н.),
  • Михайло Добровецький (1918 р. н.),
  • Михайло (1903 р. н.), Павло (1902 р. н.) й Теодор (1906 р. н.) Злагоди,
  • Дмитро Кавчук (1900 р. н.),
  • Павло Катинський (1914 р. н.)
  • та ін.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Введення в храм Пресвятої Діви Марії (УГКЦ, 1794, дерев’яна; 1989 р. – відбудована, реконстр. у 2011);
  • капличка з хрестом на честь скасування панщини,
  • дві каплички Божої Матері,
  • капличка-криниця,
  • пам’ятник Т. Шевченку (1989),
  • на церковному майдані – Меморіальний комплекс полеглим у 20 ст. Біля підніжжя кургану, оточеного кам’яним бордюром, – 10 гранітних таблиць з іменами полеглих односельців (1999; проект виконав Максим Король). Споруджено на кошти громади та підприємця з м. Чернівці Йосипа Ченкалюка, інших вихідців із села;
  • могили воякам УПА (1944) і Борцям за волю України (1991).

Працюють ЗОШ 1–2 ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, дитячий садочок, відділення зв’язку, торговий заклад. У селі на базі колишнього колгоспу створено ПАП «Довіра» (керівник І. Войцишин);  діють фер мерські господарства «Стадник», «Світлана», ПАП «Золотий колос», ПАП «Чортківська машино-технологічна станція».

Серед відомих уродженців Старої Ягільниці:

  • Йосип Білоус (1933–2005) – географ, метеоролог;
  • Михайлина Голіната (псевда «Мрія», «Лариса»; 1927–1950) – учасниця національно-визвольних змагань;
  • Петро Коструба (1903– 1979) – вчений-мовознавець, педагог;
  • Теофіл Коструба (чернече ім’я – Теодосій; 1907–1943) – історик, краєзнавець, публіцист, редактор, монах-василіянин (1940 р.);
  • Мирослав Коцюлим (1943–2005) – актор, режисер, народний артист України (про його життєвий і творчий шлях розповідає книга «Душа, осяяна театром» (2010 р.);
  • Леонтій  Крушельницький (Льоньо; 1905–1982) – адвокат, хоровий дириґент;
  • Осип Маланюк (1873–1949) – лікар, громадський діяч (Австрія);
  • Василь Мельничук (псевдо «Чумак»; 1914–1942) – громадсько-політичний діяч, член ОУН;
  • Амвросій Хруставка (1901–1981) – релігійний діяч;
  • Дмитро Хруставка (1924–2000) – хоровий дириґент, фольклорист.

Навчалися у Староягільницькій школі:

  • Петро Голінатий (1939 р. н.) – хоровий дириґент, педагог, самодіяльний композитор, вокаліст, заслужений працівник культури України (2006);
  • Стефан Грицьків (1935 р. н.) – ортопед-травматог, громадський діяч, публіцист.

Микола Гордій видав книжку «Трагічні сторінки історії села Стара Ягільниця»; М. Старовський – «Славна історія села Стара Ягільниця: минувщина і сьогодення» (2004).

 

Джерело

Мельничук, Б. Стара Ягільниця [Текст] / Б. Мельничук, М. Федечко, Я. Чорпіта // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 509—511 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt