СКОМОРОХИ | Тернопільський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

СКОМОРОХИ — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, на південному сході району. Центр сільради, якій підпорядковано села Прошова, Смолянка, Теофілівка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади. У зв’язку з переселенням мешканців х. Гайдавка виведений із облікових даних. Розташоване на берегах р. Гнізна (ліва притока Серету, басейн Дністра), за 19 км від м. Тернопіль і 3 км від найближчої залізничної станції Прошова. Площа – 2,6 кв. км. Дворів – 191. Населення – 521 особа (2014).
Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки трипільської культури, раннього залізного віку, черняхівської і давньоруської культур.

Перша письмова згадка – 1450 р., як власність Юрші з Ходоровставу; згодом згадане у 1451 і 1469 рр. як власність Станіслава і Петра, згідно з актами гродськими і земськими. Назва походить, імовірно, від слова “скоморох” – мандрівний музикант, актор у часи Київської Русі.

1832 р. в селі проживали 205 осіб. Від 1857 р. працювала однокласна школа. 1890 р. в Скоморохах 128 будинків, 896 жителів, із них – 611 українців, 233 поляки, 52 євреї; велика земельна власність належала Віктору і Владиславові Баворовським, функціонувавали 2 фільварки, ґуральня і 2 корчми.
У 1908 р. споруджено костел.

1921 р. в Скоморохах  – 141 будинок, 910 жителів. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”, “Сільський господар”, “Союз Українок”, а також кооператива і хор.

Протягом 1934–1939 рр. Скоморохи належали до ґміни Баворів. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 35 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 40 осіб.

30 травня 1947 р. вояки УПА роззброїли місцеву станицю “стрибків”. У грудні 1948 р. створено колгосп; у 1990-х рр. розпайований.

ПАМ’ЯТНИКИ:

  • церква Пресвятої Трійці (1906–1914, мурована, розписав 1996 р. художник Василь Митрога),
  • костел (1908; 2009 реконструйований),
  • пам’ятний хрест,
  • пам’ятник полеглим під час німецько-радянської війни воїнам-односельцям (1975),
  • символічна могила Борцям за волю України (1991).

Працюють ЗОШ 1–2 ступенів, клуб, бібліотека (народознавчий клуб “Берегиня”), ФАП, дитячий садочок “Лісова казка”, три торгових заклади; земельні паї орендують ПП “Агрофірма “Медобори” і фермерське господарство “Джерело”.

У селі народилис:

  • дизайнер жіночого одягу Оксана Бачинська (1970 р. н.),
  • співак (бас-баритон),
  • педагог, заслужений артист УРСР Роман Бойко (1942 р. н.),
  • археолог, мистецтвознавець, історик, громадсько-політичний діяч Ігор Ґерета (1938–
    2002),
  • музикант, громадський діяч Олег Ґерета (1940–2014),
  • доктор економічних наук, професор Зеновій-Михайло Задорожний (1959 р. н.);

Душпастирював поет, композитор, дириґент, теолог, мовознавець Петро Ґерета; працювали господарник, громадський діяч Василь Коломийчук, педагоги, громадські діячі Климентій Слюзар і Антон Костик.


ГАЙДАВКА – хутір, виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців. Розташований за 2,5 км від Скоморохів. У лютому 1952 р. на хуторі 8 будинків, 33 жителі.

Джерело

Уніят-Карпович, В. Скоморохи [Текст] / В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 419—420 : фот. кольор.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt