СІМОВИЧ Василь Іванович

СІМОВИЧ Василь Іванович (псевд.: Верниволя В., Сімартич, Васаген; 09.03.1880, с. Гадинківці Тернопільського повіту Австро-Угорської імперії, нині — село в складі Копичинецької громадиГусятинського (з 2021 року — Чортківського) району Тернопільської області — 13.03.1944, м. Львів) — український мовознавець, літературознавець, громадський діяч, дійсний член НТШ (1923).

ОСВІТА:

  • Чернівецький університет (1904).

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  • 1904—1914 — викладач учительської семінарії у Чернівцях;
  • 1914—1919 — керівник таборових шкіл полонених українців з російської армії, директор курсів для учителів, редактор періодичних видань у таборах у Австрії та Німеччині Союзу Визволення України;
  • 1920—1923 — редактор видавництва «Українська накладня» (Берлін);
  • 1923—1930 — професор, ректор (1926—1930) і перший голова відділу Сенату у справах б-ки УВПІ ім. М.П. Драгоманова у Празі (Чехо-Словаччина, 1926—1930);
  • 1930—1935 — працівник редакції та видавництва НТШ та редакції «Української загальної енциклопедії» (з 1939);
  • 1933—1944 — у Львові, займався видавничою і редакційною діяльністю. У 1940—1941 — професор, завідувач кафедри української мови, декан філологічного ф-ту Львівського університету, з липня 1941 — ректор Львівського  університету;

одночасно —

  • заступник завідувача Львівського відділу Ін-ту мовознавства АН УРСР (1940—1941). Дійсний член НТШ (з 1923). Співзасновник УТПК у Празі (1926). Співорганізатор та учасник Міжнародного з’їзду бібліотекарів і прихильників книги у Празі (28.06—03.07.1926).

Автор мовознавчих праць про історію, сучасний стан української мови, ономастику, проблеми правопису, мову творів письменників, кількох граматик української мови різного рівня складності, серед яких:

  • Практична граматика укр. мови. Раштат, 1918;
  • Таборові видидання під час світової війни // Книголюб. — 1927. — Кн. І. — С. 43—50;
  • Бібліогр. творів О. Кобилянської // Там само. — 1927. — Кн. III. — C. 40—52; Кн. IV. — С. 20—46;
  • Видавнича справа на Буковині в останньому десятилітті // Там само. — 1928. — Кн. І—ІІ. — С. 31—46;
  • Хрестоматія з пам’ятників староукр. мови (старого і середнього періоду до кінця Х\1ІІ ст.) з додатком вибору зі староболг. пам’яток зі словничком. — Прага, 1932;
  • Тарас Шевченко, його життя й творчість : з нагоди 120 роковин гродин (1814—1934). — Львів, 1934. — 72 с.

Особовий архівний фонд B. І. Сімовича зберігається в ЦДАВО України (ф. 4446,12 од. зб.).

ШЕВЧЕНКІАНА

Про творчість Шевченка написав наукові і популярні праці, прокоментував окремі твори. B. І. Сімович обстоював необхідність наукового видання творів Шевченка за автографами, що могло б стати основою наступних видань різного призначення; критично оцінював видання, у яких допущено розбіжності з автографами, зокрема пропуски, спотворення тексту, відступи від авторського наголошування, фонетичні зміни з метою наближення звучання українських текстів до російської вимови та ін.:

  • рецензія на «Поезії Тараса Шевченка» з передмовою і коментарями Ю. Романчука (Буковина. 1902. 14 лют.),
  • відгук на «Кобзар» — повний ілюстрований зб. віршових творів поета з життєписом і передм. Б. Лепкого (Відень, 1941) та «Кобзар. 1840—1940» за ред. І. Дорошенка (Прага, 1941) (Наші дні. 1942. № 5).

Послідовно обстоював думку, що за відсутності «канонізованого» передавання текстів Шевченка висновки про його мову є неточними і передчасними (Чи можна вже студіювати Шевченкову мову? // Назустріч. 1935. № 6).

Високо оцінив ідіолект Шевченка як вияв мовотворчості, проаналізував зразки стилістично виправданого використання староукраїнських і церковно-слов’янських елементів, зразки стилізації під церк.-слов’ян. (Дещо про Шевченкову архаїзовану мову // Сьогочасне й минуле. Л., 1939. № 3/4);  підкреслював зв’язки мови його творів з народнорозмовними джерелами, роль поезії у розширенні фразеології української мови (Шевченкові крилаті вислови II Життя і знання. 1937. № 2).

Підготував «народне видання» «Кобзар» (1921; репринтні вид. — Вінніпег, 1971; 1986), де вмістив популярну біографію поета «Життя Тараса Шевченка», у коментарях до неї подав пояснення багатьох понять, реалій, розуміння яких для західноукраїнського читача могло становити складність; окремо прокоментував багато назв: до поширених насамперед у східноукраїнському ареалі слів навів західноукраїнські відповідники;  пояснив застарілу, рідковживану та спеціальну лексику.

До окремих видань перекладених українською мовою повістей «Артист» («Художник»), «Музика» («Музыкант») (обидві — 1921) B. І. Сімович написав передмови; у коментарях підкреслив цінність цих творів, дав інформацію про історію їх написання, публікацій та перекладів; такі ж передмови B. І. Сімовича вміщено у виданні поем «Великий льох» (Відень, 1915), «Гайдамаки» (К.; Лейпциг, 1921) та ін.

Окремо проаналізував лексему «недосвіт» у зв’язку зі змістом поезії (Недосвіт у Шевченка // Збірник істор. і філол. ф-тів Львів, держ. ун-ту ім. І. Франка. Л., 1940). Дослідив вияв концепції історії України у творах Шевченка (Шевченко і Гетьманщина // Наша школа. Л., 1912. Кн. 1).

Автор:

  • популярного нарису «Тарас Шевченко, його життя та творчість», до якого у кожному черговому виданні вносив зміни і доповнення (Львів, 1934, 1941; Краків, 1940);
  • підготував студії про знайдений автограф листа Шевченка до В. Рєпніної (див.: Самостійна думка. 1931. Ч. 4), про «Букварь южнорусский» (див.: Рідна школа. 1939. Кн. 6—7), про оточення і зв’язки Шевченка (Шевченко й Семен Гулак-Артемовський II Життя і знання. 1936. Ч. 3),
  • у передм. до праці С. Смаль- Стоцького проаналізував його методи вивчення Шевченкової творчості (див.: Смалъ-Стоцъкий С. Т. Шевченко. Інтерпретації. Варшава, 1934), про поширення творів Шевченка на Буковині, відзначення 100-річчя «Кобзаря» 1840, про гурток кобзарознавства та ін.

ТВОРИ:

  • Українське мовознавство: Розвідки й статті: В 2 т. Оттава, 1981—84;
  • Праці: В 2 т. Чернівці, 2005;
  • Вибрані статті. Тернопіль, 2005.

Джерела:

Гриценко, П. Сімович Василь Іванович [Текст] / Павло Гриценко // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. — Т. 5: Пе-С / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — Київ, 2015. — С. 779—780.

Сімович Василь Іванович [Текст] // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. — С. 414—415. — Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_mi/cgiirbis_64.exe?&I21DBN=FCTG&P21DBN=FCTG&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=EIF0000083%2Epdf, вільний. — Дата ост. пер.: 11.10.2019.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.