СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР, 1899-1944

 В Історія регіону
СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР — українське господарське товариство у Галичині у (1899–1944). Засноване у 1899 у місті Олесько Золочівського повіту (тепер Буський район Львівської обл.) з метою покращення добробуту селян через піднесення сільського господарства і захист селянських інтересів.

У 1904  реорганізоване в двоступеневе крайове господарське товариство з правом засновувати філії в Галичині. Після проведення Першої хліборобської виставки в Стрию, організованої товариством «Просвіта», на загальних зборах змінено статут «СГ»  й товариство перебрало на себе майже всю працю, яку доти вели в ділянці сільського господарства «Просвіта» й кооперація.

У 1910 «СГ» мав уже 85 філій, 317 гуртків, 12 500 членів, у 1913 — 88, 1 325, 32 300 відповідно. Напрямками діяльності т-ва були:

  • правовий захист селян перед державною і крайовою владою та самоврядуванням,
  • влаштування профільних освітніх курсів і шкіл для селян,
  • засновування дослідних полів, розплідників плодових дерев, зразкових садів, пасік, стаєнь, курників, вівчарень,
  • поширення найновіших с.-г. машин і знарядь (зокрема через спільне користування машинами та реманентом),
  • землевпорядкування сіл,
  • організація садівничо-городницької школи в Скнилові під Львовом,
  • видавнича діяльність.

Близько ста діячів «СГ» працювали безкоштовно, всіх службовців було 15 (зокрема 4 агрономи). 1911 — для справ постачання та збуту с.-г. продуктів було засновано Синдикат «Сільського Господаря» та «Крайовий союз для хову і плекання худоби», які зі своїх прибутків давали гроші на потреби «СГ».

Також товариству надавав субвенції Галицький Крайовий Виділ. Близько ста діячів «СГ» працювали безкоштовно, всіх службовців було 15 (зокрема 4 агрономи).

«Сільський Господар» був видавцем двотижневика «Господарський Часопис» (з 1910), серії брошур «Бібліотека Сільського Господаря» (27 брошур).

Перша світова війна припинила на деякий час працю «СГ». 1915 — товариство почало відбудовувати знищені війною господарства; цю працю полегшувало визнання австрійською владою «СГ» як головного об’єднання українських хліборобів і призначення на його діяльність відповідних державних дотацій.

У 1919—1920 — після захоплення Галичини Польщею окупаційна влада забороняла діяльність товариства, а після відновлення роботи чинила перешкоди його розвитку. Фактичне відновлення праці «СГ» відбулося 1927, на що вплинули українські агрономи (їхня кількість у Галичині порівняно з 1914 значно збільшилася), об’єднані з 1927 у Спілці Українських Агрономів, та допомога української кооперації, яка перебрала на себе фінансування праці «СГ».

1932 — зорганізовано Хліборобський Вишкіл Молоді. 1938 він об’єднував у 1 180 гуртках (у 550 селах) 13 080 хлопців і 4840 дівчат; вони навчалися 3 роки теорії і практики с/г під опікою інструкторів, а практику відбували на батьківських полях чи в стайнях.

Секція сільських господинь (1936—1939) готувала при допомозі своїх інструкторок фахові сили, які в сотнях сіл вели курси хатнього господарства, куховарства, кравецтва, птахівництва тощо (голова — О.Кисілевська).

«СГ» провадив 8 зразкових господарств, с/г школу в Коршові, вищі с/г курси в Янчині (для вишколу інструкторів різних секцій і помічників агрономів).

Кількість філій по Галичині змінювалося в залежності від лояльності влади до роботи «СГ»: 1910 — 85 філій, 1927 — 52, 1939 — 60, 1944 — 66.

Поширенню «СГ» на Волині перешкоджала польська влада. Проте деякий час діяли філії у Луцьку (з 1928; 1937 ліквідована владою) та Крем’янці (заснована заходами Бориса Козубського, діяла недовгий час — 1932—1933).

1939 — радянська влада ліквідувала товариство. На території Генеральної губернії завдяки директорові Л.Бачинському продовжувала діяти філія «СГ» в Ярославі. У Кракові працювало ще Обласне Товариство «Сільський господар» (1940—1941). Згодом деякий час «СГ» функціонував у Львові (голова Є. Храпливий).

З початко мІі Світової війни «СГ» відновив свою діяльність у Львові (голова товариства Є.Храпливий). 1944 — «Сільський господар» остаточно припинив свою діяльність.

Товариство видавало двотижневик «Сільський господар», місячники: «Український пасічник», «Практичне садівництво», «Хліборобська молодь»,  «Сад і город» (1939). У міжвоєнний період видано понад 120 популярних брошур, а з 1928 щорічно виходив популярний серед селян «Календар «Сільського господаря». За редакцією Є.Храпливого почали друкувати «Сільськогосподарську енциклопедію» тощо.

Джерела:

Енциклопедія українознавства : Словникова частина [Текст] : [в 11 т.] / НТШ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк, Львів, Київ, 1955—2003.

Марочко, В. І. СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР – товариство [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Silskyj_hospodar (останній перегляд: 28.08.2017)

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt