СЕМЕНІВ | Теребовлянський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

СЕМЕНІВ — село у складі Теребовлянської міської територіальної громади. Розташоване на правому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 6 км від районного центру і найближчої залізничної станції м. Теребовля. Упродовж 1963–1992 рр. до села належало село Зеленче. Територія – 2,21 кв. км. Дворів – 154. Населення – 558 осіб (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки культури кулястих амфор і давньоруської культури, трипільське поселення в урочищі Грушівка (рештки жител, кераміка, глиняні тягарці, крем’яні вироби та кістки тварин); розкопки проводили В. Деметрикевич (1900) та С. Судаков (1947).

Перша письмова згадка – 1588 р. За переказами, назва села походить від Семена, який першим поселився на території теперішнього села. На південній околиці Семенова є урочище На могилі. За леґендою, тут відбувалася битва між військами короля Данила Галицького та ордою хана Батия. В урочищі були поховані княжі воїни. Курган знищений у другій половині 20 ст.

На сільській сіножаті, навпроти гирла ріки Гнізна, що впадає там до Серету, були старі окопи 3–4 м глибини, у вигляді чотирикутника. У народі це місце називали замком. 1880 р. в селі проживали 725 осіб.

У селі були два млини. Великий, промисловий, збудував власник маєтків Семенова ґраф Юзеф Козібродський. Цей млин постачав для селян електричний струм. Другий – малий водяний млин, в ньому мололи зерно переважно господарі Семенова і навколишніх сіл.

До 1934 р. село не мало своєї церкви, належало до парохії в Гумниськах, де священиком тривалий час служив Андрій Тимус, а після його смерті – отець Семен Гаврилюк. Були створені філії товариств “Просвіти” з читальнею, “Рідна школа”, “Сокіл”, “Луг”, “Союз Українок”, Товариство українських інвалідів, а також кооператива.

Читальня не мала власного будинку, тому довгі роки функціонувала в хатах Івана Козачка та інших господарів. При читальні діяли невелика бібліотека й аматорський гурток. Активну участь у громадському житті села брали Гриць і Петро Гарбури, Іван Козачок, Іван Косович, Гринько Крупник, Петро та Федько Слободяни. У селі діяла двокласна школа. В УГА воювали Микола Малимюк та інші.

1928 р. у с. Семенові розібрали панський маєток і звели муровані будинки для школи й хати-читальні у с. Малів. У 1934 р. отець Петро Понятишин, який проживав у США, подарував односельцям землю і гроші на будівництво мурованої церкви св. Петра і Павла.

Від вересня 1939 р. Семенів – під радянською владою, яка заборонила діяльність усіх товариств, кооперативи, церковного Братства. Від 6 липня 1941 р. до 22 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни чоловіків 18 загинули, 11 пропали безвісти. 1949 р. в селі примусово організований колгосп. Нині селянські паї орендує СП “Колос-2”.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • кам’яна церква святих Верховних апостолів Петра і Павла (1994, УГКЦ),
  • кам’яна церква святих Верховних апостолів Петра і Павлата (2002, УПЦ КП),
  • “фіґура” Матері Божої,
  • пам’ятний хрест,
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985),
  • пам’ятний хрест на честь скасування панщини (1994).

Працюють ЗОШ 1 ступеня, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, торговий заклад.

У Семенові народилися :

  • громадський діяч Ярослав Бурбела (1962 р. н.),
  • публіцист, редактор, книговидавець Богдан Василевич (1935–1975),
  • учасник національно-визвольних змагань, член УВО і ОУН Степан Ковальчук (псевда “Сидір”, “Степ”; 1912–1944),
  • ветеринарний фельдшер, громадський діяч Григорій Крупник (1911–2007),
  • кандидат ветеринарних наук Ярослав Крупник (1956 р. н.),
  • лікар у США Михайло Наболотний (1912–1992),
  • церковний, громадсько-політичний діяч США Петро Понятишин (1877–1960),
  • журналіст, публіцист, редактор Михайло Світліковський (1957 р. н.);

проживав журналіст Василь Гриньків (1943 р. н.).

Джерело

Івахів, Г. Семенів [Текст] / Г. Івахів, Г. Кривінська, М. Ониськів, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 320 : фот. кольор.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt