«РІДНА ШКОЛА», українське педагогічне товариство

 В Історія регіону

 

«РІДНА ШКОЛА», українське педагогічне товариство  (УПТ) – освітньо-виховна громадська організація на Тернопільщині. Заснована в 1881 у Львові як «Руське товариство педагогічне». Завдання – освіта і виховання українців на основі рідної мови, відкриття шкіл та ін. просвітницька діяльність.

Один із голів Руського (Українського) педагогічного товариства до 1918 – Осип Барвінський. Тернопільську філію «Рідної школи» під назвою «Руське педагогічне товариство» заснували в 1895, згодом перейменували на Українське педагогічне товариство (УПТ).

Члени філії УПТ: 1910-1911 – 107, 1911-1912 – 127. Тоді ж діяли однокласні школи нижчого типу в селах Забойки і Плотича (нині обидва – Тернопільського р-ну), підготовчий курс до гімназії, курс для неписьменних, бібліотека для молоді (79 книжок). Вартість майна -1459, 52 корон.

7 квітня 1913 Тернопільська філія РПТ перетворилась на гурток (кружок) УПТ «Рідної школи». До 1-го складу Старшини належали:  0. М. Конрад – голова, О. Солтис – заступник, О. Демчук – секретар, М. Войцєховський – скарбник, І. Гусаковський – бібліотекар, І. Мариняк і А. Сабат; контрольна комісія: В. Белей і Я. Цегельський.

Члени на початку 1912-1913 навчального року – 126. Кружок заснував приватну жіночу учительську семінарію, провадив народні школи, бібліотеку, реалізовував видання товариства, влаштовував курси для неписьменних.

У 1926 УПТ змінило назву на «Рідна школа», Українське педагогічне товариство». У міжвоєнний період в м. Тернопіль на вул. Міцкевича діяв повітовий союз гуртків (кружків) «Рідної школи», який у жовтні 1934 об’єднував близько 200 членів.

Його очолював адвокат С. Брикович, заступник – професор гімназії П. Дяків, секретар-видавець П. Семчишин, скарбник – учасник національно-визвольних змагань І. Лень. Союз опікувувався діяльністю «Рідної школи» в усьому повіті. Голови «Рідної школи» – адвокат Д. Ладика, професор гімназії І. Боднар. Жертводавці на потреби товариства – українські кооперативники, зокрема, кооператива «Будучність».

14 червня 1932 в Тернополі відзначили 50-річ. ювілей «Рідної школи»: Служба Божа (єпископ Н. Будка) та урочистий похід вулицями міста за участю 50 верш­ників у козацьких строях, хорів, 16 оркестрів і 9 тис. учасників; академія, концерт і показові впра­ви.

У 1936 в Тернопільському воєводстві діяли: 11 повітових со­юзів гуртків «Рідної школи»: в містах Бережани, Борщів, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці (нині Гусятинської р-ну), Підгайці, Скалат (нині Підволочиського р-ну), Теребовля, Тернопіль, Чортків; 9 народних шкіл, у т. ч. 2 – в Борщівському повіті; З СШ і 1 фахова школа в Тернополі.

При товаристві діяли гуртки доросту. Серед голів «Рідної школи» у міжвоєнний період – тернополяни А. Гладишовський (1919-1923), І. Галущинський (1933-1939); члени Головної упра­ви «Рідної школи» у Львові – Н. Гірняк. Після верес­ня 1939 рад. влада припинила діяльність «Рідної школи».

Джерело:

В. Окаринський [Текст] / В. Окаринський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 181-182.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt