ПОЛУПАНІВКА | Підволочиський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

ПОЛУПАНІВКА — село в Україні, у Підволочиському районі Тернопільської області. Підпорядковане Староскалатській сільраді. Від вересня 2015 року – в складі Скалатської міської громади. Розташоване на берегах р. Гнилка (одного з витоків р. Гнила Рудка, басейн р. Гнила, сточище Збруча), за 15 км від районного центру і 7 км від найближчої залізничної станції Скалат. Територія – 2,12 кв. км. Дворів – 274. Населення – 732 особи (2014).


Перша письмова згадка – 1580 рік. Назва походить, імовірно, від збіднілого власника (шляхтича) села – полупан (напівпан). 1866 р. в селі епідемія холери, померли понад 20 осіб. 1902 р. велика земельна власність належала Ізидорові
Розенштоку. Діяли філії “Просвіти”, “Сільського господаря”, “Хліборобського вишколу молоді” та інших українських, а також польські організації; кооператива.

1914 р. в селі проживало 1320 жителів, 1931 р. –1402. 1935 р. у чотирикласній школі навчалося 186 учнів. Упродовж 1934–1939 рр. Полупанівка належала до ґміни Скалат Старий (нині с. Старий Скалат Підволочиського
району).

Від 7 липня 1941 р. до 12 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 56 жителів села.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • Свята гора – місце культового поклоніння Матері Божій. Із заглибини у камені, що має форму ступні, – цілюще джерело. На цьому місці 18 ст. спорудили капличку (нині церква). Відпуст (проща) – 2-го дня Зелених Свят:
    • мурований костел св. Йосафата (1894, перебудований у 1991)
    • мурована церква св. Трійці (1878, перебудована з каплиці у 1989),
    • Хресна дорога (2010).
  • пам’ятники на братській могилі радянських партизан та воїнів-односельців, полеглим у радянсько-німецькій війні (обидва – 1968),
  • символічна могила УСС (1991).

1994 р. створено ландшафтний заказник місцевого значення “Полупанівська “Свята гора” (11,4 га), де під охороною – фраґмент грядово-горбистих закарстованих височин Товтр, складених рифовими вапняками; має історико-культурне, наукове та пізнавальне значення; є рідкісні види степової рослинності й тваринного світу.

Працюють ЗОШ 1–2 ступенів, дитячий садочок, бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, дитячий табір “Веселка”, торгові заклади.

У Полупанівці народилися:

  • польський літературознавець Володимир Вільчинський (1940 р. н.),
  • вояк УГА, громадський діяч у Канаді Михайло Хрущ (1895–р. см. невід.),
  • архітектор Роман Хрущ (1938 р. н.);
  • проживав доктор медичних наук, громадський діяч Василь Антонів (1936 р. н.).

Поблизу села:

  • розташоване Полупанівське родовище вапняку – місце видобування корисних копалин: вапняку літотамнієвого із прошарками органогенно-детритового, міцного, масивного, сірувато-білого;
  • ростуть – вікове дерево, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення – Полупанівський дуб віком понад 200 р.
    і діаметром 112 см;
  • вікові дерева, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення – Полупанівські буки (0,5 га), де під охороною – дев’ять буків віком 150–200 р., діаметром 90–123 см; мають науково-пізнавальну та естетичну цінність.

І. БАЙ, Б. МЕЛЬНИЧУК,
Б. ПЕТРАШ , В. УНІЯТ

Джерело

Полупанівка [Текст] / І. Бай, Б. Мельничук, Б. Петраш, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 140—141 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt