ПОЛУПАНІВКА | Підволочиський район | Тернопільська область

ПОЛУПАНІВКА — село в Україні, у Підволочиському районі Тернопільської області. Підпорядковане Староскалатській сільраді. Від вересня 2015 року – в складі Скалатської міської громади. Розташоване на берегах р. Гнилка (одного з витоків р. Гнила Рудка, басейн р. Гнила, сточище Збруча), за 15 км від районного центру і 7 км від найближчої залізничної станції Скалат. Територія – 2,12 кв. км. Дворів – 274. Населення – 732 особи (2014).

Перша письмова згадка – 1580 рік. Назва походить, імовірно, від збіднілого власника (шляхтича) села – полупан (напівпан). 1866 р. в селі епідемія холери, померли понад 20 осіб. 1902 р. велика земельна власність належала Ізидорові
Розенштоку. Діяли філії “Просвіти”, “Сільського господаря”, “Хліборобського вишколу молоді” та інших українських, а також польські організації; кооператива.

1914 р. в селі проживало 1320 жителів, 1931 р. –1402. 1935 р. у чотирикласній школі навчалося 186 учнів. Упродовж 1934–1939 рр. Полупанівка належала до ґміни Скалат Старий (нині с. Старий Скалат Підволочиського
району).

Від 7 липня 1941 р. до 12 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 56 жителів села.

ПАМ‘ЯТКИ:

• Свята гора – місце культового поклоніння Матері Божій. Із заглибини у камені, що має форму ступні, – цілюще джерело. На цьому місці 18 ст. спорудили капличку (нині церква). Відпуст (проща) – 2-го дня Зелених Свят:
  • мурований костел св. Йосафата (1894, перебудований у 1991)
  • мурована церква св. Трійці (1878, перебудована з каплиці у 1989),
  • Хресна дорога (2010).
• пам’ятники на братській могилі радянських партизан та воїнів-односельців, полеглим у радянсько-німецькій війні (обидва – 1968),
• символічна могила УСС (1991).

1994 р. створено ландшафтний заказник місцевого значення “Полупанівська “Свята гора” (11,4 га), де під охороною – фраґмент грядово-горбистих закарстованих височин Товтр, складених рифовими вапняками; має історико-культурне, наукове та пізнавальне значення; є рідкісні види степової рослинності й тваринного світу.

Працюють ЗОШ 1–2 ступенів, дитячий садочок, бібліотека, клуб, фельдшерський пункт, дитячий табір “Веселка”, торгові заклади.

У Полупанівці народилися:

• польський літературознавець Володимир Вільчинський (1940 р. н.),
• вояк УГА, громадський діяч у Канаді Михайло Хрущ (1895–р. см. невід.),
• архітектор Роман Хрущ (1938 р. н.);
• проживав доктор медичних наук, громадський діяч Василь Антонів (1936 р. н.).

Поблизу села:

• розташоване Полупанівське родовище вапняку – місце видобування корисних копалин: вапняку літотамнієвого із прошарками органогенно-детритового, міцного, масивного, сірувато-білого;
• ростуть – вікове дерево, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення – Полупанівський дуб віком понад 200 р.
  і діаметром 112 см;
• вікові дерева, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення – Полупанівські буки (0,5 га), де під охороною – дев’ять буків віком 150–200 р., діаметром 90–123 см; мають науково-пізнавальну та естетичну цінність.

І. БАЙ, Б. МЕЛЬНИЧУК,
Б. ПЕТРАШ , В. УНІЯТ

Джерело

Полупанівка [Текст] / І. Бай, Б. Мельничук, Б. Петраш, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 140—141 : фот.