ПОКУСІНСЬКА Людмила Василівна

 В Архітектори | Художники | Скульптори, Майстри народних ремесел, науковці | винахідники | раціоналізатори

Покусінська Людмила Василівна (1975, м. Борщів) – художник, дизайнер, науковець, педагог.Член Міжнародної асоціації «Союз дизайнерів». Обласна премія «Декоративно-ужиткове мистецтво — імені Ярослави Музики» за підсумками  2016 року. Дружина Олексія Покусінського.

У 2000 р. закінчила Львівську академію мистецтв, спеціальність «Художник образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва».  З 1999 року проживає у м. Рибніца (Молдова).

Викладає предмети:

  • дизайн і художнє конструювання (дизайн костюма),
  • основи теорії ДПІ з практикумом,
  • художнє оформлення тканини,
  • технологію різних матеріалів (гобелен),
  • методику викладання художньої праці в школі,
  • методику викладання дизайну,
  • кольорознавство і колористику,
  • історію орнаменту,
  • декоративну композицію.

З 1999 року веде активну творчу діяльність, бере участь в міжнародних і регіональних, міських виставках, конкурсах, симпозіумах і конференціях.

Людмила Василівна займається науково-методичною роботою, є автором монографій і статей, науковим керівником курсових та дипломних проектів. За час роботи у філії ПГУ ім Т. Г. Шевченко в місті Рибниця нагороджена дипломами і почесними грамотами.

Людмила Василівна працює в сфері декоративно-прикладного мистецтва і дизайну.

Людмила Василівна займається науково-методичною роботою, є науковим керівником курсових та дипломних проектів, веде навчальну і пленерного практику. За час роботи в Придністровському державному університеті ім. Т.Г. Шевченко в місті Рибниця нагороджена почесними грамотами й дипломами:

З 1999 року бере активну участь у республіканських, міжнародних і міських виставках, бере участь в Міжнародних симпозіумах і конференціях. Творча діяльність Людмили Василівни відзначена дипломами і грамотами:

1999 -2001 р – учасник Міжнародного симпозіуму «Шовкова косиця», с. Яворів, Ів.- Франківської обл. Україна; виставки «Шовкова косиця”, м.Львів, Київ;

2005 – учасник виставки-конкурсу молодіжної творчості, I місце в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво», м Бендери;

2007 – учасник Республіканської виставки «Дні Придністров’я в Москві»;

2008 – Лауреат відкритого конкурсу «Стародавнє місто на Дністрі» присвяченого 600-річчю міста Бендери. III – місце в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво», м Бендери;

2010 року – Лауреат Державної конкурсу «Рідне Придністров’я» – I місце в номінації «Образотворче мистецтво» (декоративно-прикладне мистецтво);

2011 р – учасник Міжнародної художньої виставки «Гагарінська весна», Московська обл .; виставки «Фестиваль портрета», м Тирасполь; виставки «ларіоновской вернісаж», м Тирасполь; звітної виставки «Спілки художників Придністров’я»;

2012 року учасник виставки присвяченої «X з’їзду Спілки художників Придністров’я».

У 2009 році картинною галереєю ім. А. В. Лосєва закуплений гобелен Людмили Василівни «Ангел – Хранитель».

Секрети борщівської вишивки

2016 – Обласна премія «Декоративно-ужиткове мистецтво — імені Ярослави Музики» за підсумками  2016 року — за наукове дослідження «Борщівська народна сорочка, Матеріали. Крій. Техніка шитва. Колекція Борщівського краєзнавчого музею», у співавторстві з Олексієм Покусінським.

Більше 5 років Людмила та Олексій Покусінські досліджували колекцію вишиванок Борщівського обласного краєзнавчого музею. Кожна з колекції з 70 сорочок, яка є у музеї, має свою історію. Відомо, звідки вишиванка, як звати вишивальницю, скільки їй років, чи вона корінна жителька цього села, чи прийшла туди в невістки. Зазвичай працювали влітку, коли приїздили в гості до рідних.

Результати своїх досліджень виклали в книзі «Борщівська народна сорочка. Матеріали. Крій. Техніка шитва. Колекція Борщівського краєзнавчого музею» (2013), яку називають енциклопедією борщівської вишивки, технологію якої вважали втраченою.

Подружжя зайнялося таким дослідженням, аби не лише популяризувати Борщівську вишивку, а й передати її техніку для наступних поколінь. Завдяки їхній книзі, оволодіти цією технікою зможе кожна вишивальниця.

У книзі на 360 сторінок є фото кожної сорочки та детально описані матеріали, крій, техніка шиття, які використовували борщівські майстри. Дослідники подали схему крою кожної сорочки та технологію вишивки. Вони чітко показали на малюнках, як виконувати стібки голкою та ниткою. Тож кожна вишивальниця все зрозуміє.

Досі ніхто не міг розгадати секретів цієї вишивки. Багато хто намагався поверхнево її відтворити за допомогою сучасних технік – хрестиком чи низинкою. Але у борщівській вишиванці своя техніка, і Людмила Покусінська її розшифрувала.

Борщівська вишиванка має кілька технік, одна з них — «верхоплут», а також «вузлики», «колодки». Візерунок на сорочці рельєфний, тому для нього використовували шерстяну нитку, яку називали «бовна». Фарбували її натуральними барвниками. Зараз такої нитки немає. Її згодом замінили ниткою «муліне». Окрім того, для оздоблення сорочок використовували намистини — пацьорки.

Загалом у борщівській вишиванці домінують чорні кольори. Адже за легендою, у XVI-XII століттях турки напали на кілька сіл Борщівського району та повбивали всіх чоловіків. Жінки, оплакуючи свою гірку долю, поклялися сім поколінь носити вишиті чорними нитками сорочки. Їх одягали і на весілля, і в свята. Сьоме покоління віджило своє у 20-х роках минулого століття. Потім жінки вже так не вишивали. Замість чорної вовни почали використовувати кольорові яскраві нитки.

Найбільше у Борщівській вишиванці декорували рукав, а  ділянку в плечовій частині, яку називали «уставка», вишивали і червоними та зеленими нитками. Загалом кожне село мало свої особливості. Одні майстрині використовували рослинні візерунки, інші геометричні.

Усі знаки передавалися з покоління в покоління. Причому і цій вишиванці є навіть трипільські орнаменти. Найбільше борщівські сорочки вишивали у селах Шупарка, Горошова, Кудринці.

Книгу видали за кошти спонсора, адже музей таких можливостей не має. А в кожну бібліотеку Борщівського району по одній книзі передали безкоштовно, щоб кожна сільська вишивальниця мала можливість прийти і все переглянути.

джерело

Вандзеляк, Г. Ця неповторна Борщівська народна сорочка [Текст] : [про монографію “Борщівська народна сорочка” Людмили та Олексія Покусінських] / Г. Вандзеляк // Свобода. – 2016. – № 98 (16 груд.). – С. 4 : фот.

Садовська, Г. Покусінські, яким відкрилась борщівська сорочка [Текст] : [розмова з мистецтвознавцями, авторами наук. дослідження “Борщівська народна сорочка. Матеріали. Крій. Техніка шитва” Людмилою та Олексієм Покусінськими] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. – 2017. – № 69 (6 верес.). – С. 6 : фот.

Покусинская Людмила Васильевна [Електронний ресурс] //Приднестровский государственный университет им. Т.Г.Шевченко : Филиал г.Рыбница. – Режим доступу:   http://rfpgu.ru/page.php?[en]100, вільний. – Мова: рос., англ.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.