ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

 В Адміністративно-територіальний устрій, Історія регіону
ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО – адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Польського (1434–1569) та Речі Посполитої (1569–1793).

Постало внаслідок:

  • поширення на руські землі Королівства Польського положень Єдльненьського привілею 1430 і розповсюдження на місцеву шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводств;
  • боротьби за Поділля між королем польським і верховним князем литовським Владиславом II Яґайлом та великим князем литовським Свидригайлом 1431–32, коли внаслідок перемир’я 1432 за Королівством Польським залишалося Західне Поділля із замками, центрами старих волостей Кам’янцем (нині м. Кам’янець-Подільський), Смотричем, Червоногродом (неподалік с. Нирків Заліщицького р-ну Терноп. обл.), Скалою (нині смт Скала-Подільська), Бакотою (колишнє село Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.; нині знято з облікових даних), а за Великим князівством Литовським – із Брацлавом, Вінницею.

Починаючи від 1435, у джерелах фіксуються урядники новоствореного воєводства: воєвода, каштелян, суддя, підсудок, писар, підкоморій.

Остаточно територія Подільського воєводства сформувалася після виправи кам’янецького генерального старости Теодорика з Бучача 1447, у результаті якої до території Подільського воєводства було приєднано північно-східні повіти із замками Летичів і Хмільник.

Адміністративно-територіальний устрій у 15 ст. був подвійним, поруч зі старими волостями, центрами замкових повітів (Бакотський, Зіньківський, Кам’янецький, Летичівський, Меджибізький, Ровський, Сатановський, Скальський, Смотрицький, Хмільницький, Червоногродський) існував єдиний судово-адміністратвиний Кам’янецький повіт.

На середині 15 ст. стабілізувалися кордони воєводства. Західною межею Подільського воєводства була р. Стрипа (притока Дністра), нижче м. Бучач кордон ішов на схід до р. Збруч (притока Дністра), залишаючи м. Чортків у Теребовлянському пов. Галицької землі Руського воєводства, а м. Гусятин – у Подільському воєводстві. Далі – вгору по Збручу, вище м. Тарноруда (нині два однойменних села Волочиського р-ну Хмельницької обл. і Підволочиського р-ну Тернопільської обл.).

Після чого кордон повертав на схід і у верхів’ях р. Смотрич (прит. Дністра) повертав на північ. Далі йшов лівим берегом р. Вовчок (притока Вовка, басейн Південного Бугу), де в її середній течії повертав на північний схід, і за р. Іква (притока Південного Бугу) йшов на схід.

За м. Уланів (нині село Хмільницького р-ну Вінницької області) кордон повертав на південь, залишаючи м. Пиків (нині село Калинівського р-ну) і Межирів (нині село Жмеринського р-ну; обидва Вінницької обл.) в Подільському воєводстві. Потім від верхів’їв р. Мурафа (прит. Дністра) і вздовж неї ішов аж до її впадання в р. Дністер. Південний кордон ішов берегом р. Дністер. Площа Подільського воєводства в межах 1772 становила близько 19 тис. км².

До серед. 16 ст. назва Подільське воєводство (Palatinatus Podoliae) не використовувалася в офіційних документах. Поширеною була назва Подільська земля (Terra Podolie). Наприкінці 16 ст., у 1581, згідно з рішенням варшавського вального сейму в м. Летичів утворений гродський суд, унаслідок чого Подільське воєводство поділилося на 2 суд. гродських повіти. Спроби створити 1641 окреме земське судочинство в Летичеві виявилися невдалими.

1672–99 територія воєводства була під владою Османської імперії, яка утворила тут Кам’янецький ейялет. Тільки 1766, відповідно до постанови варшавського вального сейму, було створено окремий земський суд у Летичеві, що спричинило появу повноцінного Летичівського пов.

Третім повітом у Подільському воєводстві, який оформився згідно з рішенням гродненського вального сейму 1726, став Червоногродський. Червоногродському повітунадавалися титулярні з земські уряди хорунжого, стольника, підчашого, підстолія, чашника, ловчого, мечника і скарбника. Окремого судочинства цей повіт не мав.

Унаслідок 1-го поділу Речі Посполитої 1772 територія Червоногродського повіту, по р. Збруч, відійшла до Австрійської імперії. Після 2-го поділу Речі Посполитої 1793 територія Подільського воєводства була приєднана до складу Російської імперії (Ізяславське намісництво, а пізніше – Подільське намісництво).

Джерела

Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV–XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. – Київ, 1993.

Михайловський, В. М. Подільське воєводство [Текст] / В. М. Михайловський // Енциклопедія історії України. – Т. 8. – Київ, 2011.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt