ОСІНЧУК Михайло Іванович
ОСІНЧУК Михайло Іванович (16.09.1890, с. Голошинцях, нині — Підволочиського району Тернопільської області —13.02.1969, м. Нью-Йорк, США) — художник-монументаліст, іконограф, графік і живописець. Професор, член НТШ, українських мистецьких організацій. У своїй творчості прагнув продовжити тисячолітню традицію візантійської ікони в Україні.
Народився 16 вересня 1890 року в с. Голошинцях, нині Підволочиського району. У 1902—1910 роках навчався в Тернопільській гімназії. Пізніше вступив до Краківської академії мистецтв, яку закінчив у 1914 році.
На філософському факультеті Ягеллонського університету вивчав історію та філософію мистецтва, історію літератури й культури, педагогіку, різьбу, архітектуру, зокрема церковну. Ще тоді неодноразово виставляв свої роботи з рисунка та графіки на студентських виставках.
Був учасником Першої світової війни. Від 1922 року М. Осінчук жив у м. Львові, працював як вільний художник. Він брав активну участь у тодішньому мистецькому житті, ретельно вивчав технологію виконання старих ікон, стінопису та мозаїки, створив нові форми іконопису та стінопису, досліджував мистецькі ікони в Національному музеї в м. Львові, церквах Галичини.
Для ознайомлення з технологією малювання темперою їздив до Греції, Італії, Туреччини, Франції. Перша робота художника, написана в стилі іконопису, — ікона Серця Христового для Преображенської церкви в м. Львові (1923).
М. Осінчук був співзасновником
- Асоціації незалежних українських мистців та її друкованого органу — журналу «Мистецтво». У 1944 році художник емігрував за кордон, спочатку до Німеччини, згодом — США (м. Нью-Йорк).
- Об’єднання мистців-українців в Америці, його почесним головою, членом багатьох журі та комітету зі спорудження пам’ятника Т. Шевченку в м. Вашингтоні.
У 1964 році в м. Філадельфії відбулася перша персональна виставка художника. М. Осінчук виконав понад 20 церковних розписів у церквах Галичини, США та Канади. Серед них — церкви Тернопільщини:
- у с. Озерній Зборівського району,
- містечку Гримайлові,
- м. Копичинцях Гусятинського району.
Митець оформив 10 іконостасів, створив екслібриси, дереворити, графічні ілюстрації до книжок. Він автор живописних полотен
- «Різдво Христове» (30-ті роки),
- «Божа Мати» (1954),
- «Св. Юрій» (1954),
- «Автопортрет» (1958),
- «Князь Ярослав Осмомисл» (1960),
- «Богоявлення» (1961),
- «Воскресіння Христа» (1963),
- «Бабуня пряде» (1964),
- портретів:
- митрополита Андрея Шептицького,
- кардинала Йосифа Сліпого
- тощо.
Його любов до української культури, народу була помножена на глибинне розуміння душі селянина, його великого пошанування землі, на якій працював, до щирого поклоніння Церкви: «Щонеділі і в свято йшов у церкву на Службу Божу не тільки тому, щоб відмовляти молитви. Він ішов, щоб серед ікон та іконостасу, при співі церковної відправи забути клопоти будня – перенестися душею в інший світ, світ спокою, світ його мрій, який давав йому відпочинок по тижневій важкій праці. Ікони та іконостасна поліхромія, що його окружали, помагали йому своїм ритмічним спокоєм забути буденщину і переноситися душею в той інший світ».
В історію українського мистецтва першої половини ХХ столітя увійшов як художник-монументаліст, іконописець, активний громадський діяч. Проживаючи та працюючи за океаном, Осінчук в одному з видань, присвячених його творчості написав: «Багато моїх церковних робіт пропало в ліквідованих церквах. Коли ж, може, ще в деякому селі заховалася моя поліхромія церкви, що нагадувала йому давній іконопис, то вона стане тепер лебединою піснею цього села. Думаю, що й в колгоспних бараках села ще не скоро промине сентимент до мистецтва».
І художник мав рацію (а, може, просто передчуття майбутнього), щодо творів, залишених на Галичині. Нині далеко не у всіх церквах, де працював Осінчук, збереглися його стінописи чи ікони. У храмах Горуцька, Маклашева, Зашкова стінописи художника вже перемальовано. І зроблено це не в радянські часи, а за незалежної України…
Помер М. Осінчук 13 лютого 1969 року в м. Нью-Йорку, похований в українському пантеоні Савт Бавнд Брук у м. Нью-Джерсі.
Джерела:
Осінчук Михайло Іванович [Текст] // Мистці Тернопільщини. Ч. 1. Образотворче мистецтво : бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. В. Миськів ; авт. вступ. ст. І. Дуда ; ред. Г. Жовтко ; керівник проекту та наук. ред. В. Вітенко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — С. 426—429. — (Мистецька Тернопільщина). — Режим доступу: http://library.te.ua/wp-content/uploads/2009/03/2016_mt.pdf (останній перегляд: 30.03.2019).