ОНИШКІВЦІ | Шумський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, Карта Тернопільської області

ОНИШКІВЦІ — село в Шумському районі Тернопільської області. Входить до складу Шумської міської громади. Розташоване на правому березі р. Вілія (ліва притока Горині, басейн Прип’яті, сточище Дніпра), за 0,5 км від районного центру і за 20,5 км від найближчої залізничної станції Лепесівка. Територія – 3,81 кв. км. Дворів – 200. Населення – 625 осіб (2014). Поблизу Онишківців ви явлено археологічні пам’ятки трипільської і давньоруської культур.

Перша письмова згад ка датована 1513 роком, згодом згадане у 1545 р. в дільничному листі про розмежування маєтків Боговитинів у Шумську і володінь Івана Масальського в Брикові, Онишківцях і Суражі.

Назва походить, імовірно, від розмовного імені Онишко (повне ім’я – Онуфрій) – людини, яка першою оселилася на цій території. У різні роки власниками села були Григорій Дениско Матвіївський, Марина й Андрій Масальські, Острозькі, Кліменські.

Збереглася датована 1713 р. скарга в суд на місцевого священика Івана Ходаковського за те, що той написав схвальне свідоцтво селянинові Іваницькому, який втік від пана. Наприкінці 19 ст. в Онишківцях було 70 дворів, 494 жителів. В Армії УНР під орудою С. Петлюри протягом 1918– 1920 рр. воювали:

  • Пилип Грицаюк,
  • Легон Кадук (1896 р. н.),
  • Арсен Мартинюк,
  • Мирон (р. н. невід.–1941) і Тимофій Півні,
  • Мефодій Сташиба (1895 р. н.),
  • Сильвестр Хвесюк.

Від початку липня 1941 р. до 26 лютого 1944 р. село – під німецькою окупацією; на каторжні роботи до Німеччини нацисти вивезли 15 юнаків та дівчат. 1946 року підрозділ УПА роззброїв у селі радянський гарнізон.

У національно-визвольній боротьбі ОУН і УПА брали участь близько 30 жителів Онишківців, серед них:

  • Микола Башук (1920–1944),
  • Григорій Грицаюк (1921 р. н.),
  • Андрій Дем’янюк (1922 р. н.),
  • Іван Дужик (1916 р. н.),
  • Василь (1898–1946), Леонід (1923–1946), Марія (1903 р. н.) та Микола (1930 р. н.), Корольчуки,
  • Антін (1920–1944) і Микола (1920 р. н.) Мартинюки,
  • Марія Муляр (1906 р. н.),
  • Дмитро (1923–1946) та Іван (1923 р. н.) Олексюки,
  • Іван (1919–1944) і Мирон (р. н. невід.–1941) Півні,
  • Дмитро (1910 р. н.) та Семен (1926–1943) Хвесюки,
  • Леонід Шишковський (1914–1945).

За радянської влади репресовано 10 сільських родин. Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни 95 чоловіків загинуло 14, пропало безвісти 12. Від 1948 р. Онишківці – бригадне село колгоспу з центральною садибою у с. Бриків.

Нині земельні паї селян орендують ТзОВ “Шумськагро”, фермерське господарство “Беріжок” і ПАП “Загребля”. Пам‘ятки:

  • церква Успіння Божої Матері (1993, мурована),
  • каплиця (1995),
  • фіґури “Хрещення України-Русі” та заснування християнського товариства (1905).
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988),
  • 2 пам’ятних хрести.

Діють НВК “ЗОШ 1 ступеня–дитячий садочок”, бібліотека, фельдшерський пункт, 2 торгових заклади. У селі народилися:

  • редактор, публіцист, громадська діячка, заслужений журналіст України Галина Киричук (1955 р. н.),
  • доктор біологічних наук (2005 р.) Володимир Черняк (1948 р. н.).

У 1998 р. Володимир Черняк видав книжку “Село Онишківці: роки, долі, події…”

Джерела:

Мельничук, Б. Онишківці [Текст] / Б. Мельничук, В. Уніят // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2008. — Т. 2 : К — О. — 676 с.

Мельничук, Б. Онишківці [Текст] / Б. Мельничук, І. Фарина, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 580—581 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt