НОВОСІЛКА | Підволочиський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

НОВОСІЛКА — село в Україні, у Підволочиському районі Тернопільської області. Від вересня 2015 року —  в складі Скалатської міської громади. Село, центр сільської ради. До села приєднано хутори Гори і Лісок. Розташоване у підніжжі західних схилів Товтрової гряди, за 17 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Скалат. Територія – 3,27 кв. км. Дворів – 430. Населення – 1427 осіб (2014). Поблизу Новосілки виявлено археологічні пам’ятки скіфського періоду.


Перша письмова згадка – 1471 р. як власність королівського орендатора Станіслава з Ходча. Назва походить, імовірно, від того, що воно засноване на місці знищеного татарами села. У 15–17 ст. поселення належало до м. Скалат, яким володіли князі Зборівські, згодом – Понятовські. Останні продали Новосілку князеві Розенштоку. У низці документів цього періоду назва села – Новосілка Скалатська. 1880 р. велика земельна власність належала Ілику Морґенштерну.

1905 р. Юзеф Танненбаум заснував у селі ґуральню (працювали тоді 7 осіб по півдня), нині Новосілківський спиртозавод. Діяли філії “Просвіти” (1902), “Сільського господаря”, “Союзу Українок”, “Відродження”, “Рідної школи” (з бібліотекою) та інших українських товариств; початкова школа, кооператива. Кількість населення: 1914 р. – 778, 1931 р. – 822 особи. Упродовж 1934–1939 рр. Новосілка Скалатська належала до ґміни Скалат Старий (нині с. Старий Скалат).

Від 6 липня 1941 р. до 13 березня 1944 р. село – під німецькою окупацією. У вересні 1943 р. на околиці Новосілки
(“Глибока яма”) нацисти розстріляли понад 600 євреїв. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули, пропали безвісти 97 жителів села.

У квітні 1944 р. поблизу села в урочищі “Малинник” війська МВС викрили криївку, де переховувалися троє вояків УПА, зокрема уродженець Новосілки Іван Олійник. В ОУН і УПА перебували, згодом репресовані понад 50 жителів села.
У лютому 1948 р. примусово створено колгосп, потім укрупнений; у 1990-ті рр. розпайований.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква св. Йосафата (1935, мурована, відбудована 1993),
  • костел Матері Божої Остробрамської (1936),
  • капличка з “фіґурою” Матері Божої (2004),
  • пам’ятники:
    • радянським партизанам (1967),
    • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967),
    • євреям – жертвам фашистського геноциду (1996),
  • пам’ятний хрест на честь заснування Братства тверезості.

Діють ЗОШ 1–2 ступенів, клуб, бібліотека, дитячий садочок, амбулаторія загальної практитики та сімейної медицини, спиртозавод, п’ять крамниць.

У Новосілці народилися:

  • релігійний діяч, єпископ УПЦ КП Агапіт (у миру Павло Гуменюк; 1980 р. н.),
  • вчений-економіст, професор, заслужений працівник освіти України Григорій Журавель (1949 р. н.),
  • художник прикладного мистецтва, народний майстер Євген Куцярський (1932–1987),
  • журналістка, заслужений працівник культури України Наталя Сандрович (1961 р. н.),
  • кандидат біологічних наук, підприємець Тарас Сень (1964 р. н.),
  • театральний діяч, заслужений діяч мистецтв України Михайло Форгель (1952–2006; 2012 р. на приміщенні школи йому встановлено меморіальну дошку),
  • майстер писанкарства Леся Цікало (1955 р. н.).

Поблизу села розташоване Новосілківське родовище вапняку – природне скупчення порід, де розробляють корисну копалину – вапняк перекристалізований, що приГорілчана лінія спиртозаводу. датний для виготовлення будівельних каменю та щебеню.

ПАМ‘ЯТКИ ПРИРОДИ:

  • геологічна пам’ятка природи – викопні рифи Сарматського моря,
  • ботанічна пам’ятка природи “Дуб “Король” (за переказами, під дубом у 1943 р. проводив нараду командир партизанського з’єднання Сидір Ковпак),
  • пам’ятка природи місцевого значення “Останці Подільських Товтр”.

ГОРИ – хутір, приєднаний до с. Новосілка. Розташований за 1 км від села. Назва походить, імовірно, від місця  розташування “на горбистій місцевості”. У березні 1949 р. на хуторі – 7 будинків, 43 особи.

ЛІСОК – хутір, приєднаний до с. Новосілка. Розташований за 1,5 км від села. Назва походить, імовірно, від місця розташування – “поблизу лісу”. У березні 1949 р. – на хуторі 3 будинки, 7 осіб.

Джерело

Дембіцький, Д. Новосілка [Текст] / ВД. Дембіцький, Б. Петраш, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 133—134 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt