НОСІВ | Підгаєцький район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

НОСІВ — село Підгаєцького району Тернопільської області.  До Носова приєднано хутори Зарва та Дербанівка. Розташований на правому березі р. Золота Липа (ліва притока Дністра), за 17 км від районного центру і 22 км від найближч — ої залізничної станції Потутори. До 1991 р. належало до Бережанського району. Територія – 4,03 кв. км. Дворів – 278. Населення – 532 особи (2014).

Відоме від 1395 р., за іншими даними з 1785 р., тоді в селі було 84 двори. Землями володів Іван Угрин, який мав свою корчму. Про походження села переповідають леґенди. За однією з них, перші поселенці дали йому назву Зносів, оскільки під час сильних дощів вода зносила з горбистої місцевості все, на що натрапляла на своєму шляху.

За іншою, назва села походить від галицького боярина на прізвище Ніс, який загинув у бою з татарами.

  • 1861 р. в селі було 820 жителів;
  • 1900 — 233 двори, 1489 жителів;
  • 1910 — 1486 жителів;
  • 1921 — 284 двори, 1336 жителів;
  • 1931 — 331 двір, 1516 жителів;
  • 1939 — 1650 жителів.

За Австро-Угорщини і Польщі функціонувала школа з українською та польською мовами навчання. Відомо, що у 1904 р. велика земельна власність належала Яну Валевському. Діяли філії “Просвіта”, “Січ” та інших українських товариств, а також кооператива. В УГА служили Остап Гайдукевич, Микола Моравський (1893 р. н.), Володимир Панашій (1895 р. н.)
та інші. 1930 р. село, як і сусідні, потрапило під польську пацифікацію.

На початку 1944 р., з наближенням фронту, жителі села масово вступали в УПА. Під час німецько-радянської війни понад 42 місцевих жителів воювали в Червоній армії, 14 загинуло. Жителі села брали участь у національно-визвольній боротьбі ОУН та УПА. Серед них:

Анастасія Глива (1925 р. н.), Теофіль Дідора (1923 р. н.), Володимир Дояк (“Байда”; 1923 р. н.), Михайло Зінь (Кіс; 1925 р. н.), Іван Кифор (1922 р. н.), Теофіль Колан (1921 р. н.), Володимир Котовський (1930 р. н.), Михайло Лужний (“Зуб”; 1923 р. н.), Степан Чабаренко (1923–2003), Володимир Юркевич (1919–1953) та ін.

1957 р. в селі була велика повінь, що завдала жителям багато лиха.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква св. Миколая (1835, кам’яна),
  • три каплички (1992, 2003),
  • “фіґура” Матері Божої з хрестом на честь скасування панщини,
  • пам’ятники воїнамодносельцям, полеглим у німецько-радянській війні  (1967), Т. Шевченку (2000, скульптор Б. Карий),
  • символічна могила жертвам сталінських репресій (1990),
  • могила воякам УПА (1992).

Працюють ЗОШ 1–2 ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку, торгові заклади, ПАП “Носівське”.

У селі народилися:

  • психолог, громадсько-політичний діяч, професор Євген Глива (1925 р. н.),
  • громадсько-політичний діяч Левко Горохівський (1943–2010),
  • спортсмен Дмитро Гула (1968 р. н.),
  • вчений-астроном Теодор Гула (1890–1953),
  • письменник, громадський діяч Мелетій Кічура (1881–1938),
  • розвідниця СБ Головного проводу ОУН Євгенія Комарницька (1924–1997),
  • музикант, фольклорист Михайло Магдій (1906–1983),
  • педагог, літератор, громадський діяч Богдан Манюк (1965 р. н.),
  • науковець Михайло Медюх (1939–2003),
  • учасник національно-визвольних змагань Степан Пушка (“Сад”; 1923 р. н.),
  • громадський діяч Володимир Рокецький (1946–1999), який виніс із тюрми 50 віршів поета Василя Стуса ,
  • педагог, хоровий дириґент Омелян Шпачинський (1941 р. н.);

Проживав польський письменник Генрик Сенкевич (1846–1916).

Довголітнім ґубернатором Тюменської області в Росії у 1990-х роках був уродженець села Леонід Рокецький
(1942 р. н.). Завдяки його старанням заасфальтували дорогу із Завалова до Носова, а також вулиці села.


ЗАРВА – хутір, приєднаний до с. Носів; розташований за 5 км від нього. 1949 р. тут – 9 дворів, 38 жителів. Нині на хуторі 2 двори, 4 жителі.

ДЕРБАНІВКА – хутір, приєднаний до с. Носів; розташований за 2 км від нього. Нині – вулиця села.

Джерело

Коропецька , У. Носів [Текст] / У. Коропецька , Б. Мельничук, В. Моравська, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 193—194 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt