НАСТАСІВ | Тернопільський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

НАСТАСІВ — село Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр Настасівської громади. КОАТУУ: 6125285701. Населення: 1785 чол. Поштовий індекс: 47734 . Адреса: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Настасів, вул. Центральна, буд. 303. Тел.: 0352-498019.  До села приєднані два хутори Колонія, На Йосипівку і Рудка. Розташоване на берегах р. Нішла (Нічва; права притока Серету, басейн Дністра), за 18 км від м. Тернопіль і 7 км від найближчої залізничної станції Великий Ходачків. Площа – 7,2 кв. км. Середня висота над рівнем моря – 334 м. Дворів – 708. Населення – 1747 осіб (2014). Поблизу Настасова виявлено археологічні пам’ятки пізнього палеоліту.

Перша письмова згадка – 1433 р., згодом згадане у 1443 і 1449 рр., згідно з польськими джерелами. За переказами, село заснувала друга, нешлюбна дружина князя Ярослава Осмомисла Настя Чагрівна; за іншими – поселення спалили татари, врятувалася тільки дівчина Настя, від її імені й походить назва села.

Наступна письмова згадка – 1581 рік. Протягом 17 ст. село неодноразово зазнавало турецько-татарських нападів. У 18 ст. велика земельна власність належала Потоцьким, за фінансового сприяння яких у 1701 р. збудували римо-католицьку каплицю, 1729 р. – костел; 1745 р. Францішек Потоцький спорудив кляштор оо. Єзуїтів, які перебували у Настасові до середини 19 століття.

Із 8 на 9 серпня (за новим стилем – із 19 на 20 серпня) 1711 р., добираючись до Золочева, в селі ночував російський цар Петро I із дружиною Катериною. На початку 18 ст. в Настасові замешкали переселенці з Мазовії.

1841 р. проживало 1760 осіб; душпастирював  Микола Ганкевич; велика земельна власність належала родині Яблоновських; були став, млин, фільварок і 2 корчми. У 1849 р. заснована однокласна школа.

1890 р. в селі – 3124 особи, із них 2493 українці, 516 поляків, 115 євреїв; велика земельна власність належала Шелінським і Серватовським; діяли фільварок та млин; місцевим євреям належало 12 крамниць і 4 корчми.

1891 р. у селі відкрили курси сільського господарства для молоді. 1902 р. в Настасові вибухнув сільськогосподарський страйк. У селі працювали дві цегельні, громадська фабрика дахівки, паровий млин місцевого жителя М. Джиндиристого та ін.

Під час Першої світової війни зруйновано половину будинків, 1915 р. фільварок Серватовського спалили російські війська (у 1920-х рр. заселили польські колоністи), мешканців у 1915 р. виселили; більшість повернулася в село у 1917 році. В УСС і УГА воювали понад 30 осіб:

  • Михайло і Роман Войтовичі,
  • Ілько, Михайло та Степан Жмурки,
  • сотник УГА Григорій Куріца,
  • Дмитро (сотник УСС) і Максим Островські, Володимир, Григорій (сотник УГА), Іван і Петро Ракочі
  • й ін.

7 вересня 1915 р. поблизу села пораненні вістун Павло Береза, стрільці Пилип Івахів та Іван Мацьків.

1921 р. в Настасові – 619 будинків, 3086 осіб. Діяли філії товариств “Просвіта” (від кін. 19 ст.), “Січ”, “Сокіл” (організатор Артем Луговий), “Сільський господар”, “Рідна школа”, “Союз Українок”, “Хліборобський вишкіл молоді”, а також драматичний гурток, оркестра, хор, кооператива, районова молочарня.

Восени 1930 р. завдяки о. Йосипові Яримовичу у селі не були розквартировані польські кіннотники; таким чином жи телі Настасова уникли пацифікації. Частини села і вулиці мають назви: “Загороди”, “Загребелля”, “Клебанівка”, “Когутова долина”, “Коренівка”, “Куріців кутик”, “Циганська” та ін.

Відомо, що 1932 р. діяла чотирьохкласна школа. У 1934–1939 рр. – центр ґміни; на печатці напис “Уряд гмінний в Настасові”.  У 1939 р. більшовики вбили голову місцевої “Просвіти”, 1940 р. частину польського населення та українців як селян-заможників виселили в Красноярський край (нині Російська Федерація).

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинув або пропав безвісти 121 уродженць села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 180 осіб, у т. ч.:

  • надрайоновий провідник ОУН Іван (1922–1945; на місці його загибелі у лісі біля с. Базниківка Бережанського району стараннями його рідної сестри Ольги Скопівської встановлено пам’ятник) та районовий референт СБ ОУН Ярослав (1924–1945) Жмурки,
  • повітовий референт пропаґанди Збаразького повіту Ярослав Пиндус (1922–1944).

У березні 1943 р. під час облави в с. Настасів у сутичці з гітлерівцями загинули керівник більшовицького партизанського загону “Вуйко” Я. Кравченко та підпільник І. Куриця; 1944 р. на їхній могилі спорудили пам’ятник.

У серпні 1947 р. примусово відновили колгосп. 27 грудня 1947 р. в Настасові перебувала делеґація компартії зі США, яку супроводжували представники ЦК КП(б)У. 1959 р. у селі створили ансамбль пісні й танцю. У 2003 р. з ініціативи Б. Пиндуса виходила газета “Настасівський вісник”.

 

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква УГКЦ Вознесіння Господнього (1902, у 1930–1931 рр. розписали С. Борачок, Д. Горняткевич, М. Зорій, А. Лепкий, А. Наконечний),
  • костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1729; зазнав руйнувань під час німецько-радянської війни, частково реконструйований у 2009),
  • 3 “фіґури” Матері Божої (1993, 1995, 2011 ),
  • “фіґура” Матері Божої (2012, меценат І. Чайківський),
  • пам’ятники Т. Шевченку (1969, скульптор Я. Павуляк), на честь проголошення Незалежності України (1994, скульптор Р. Вільгушинський), вченому-географові І. Теслі (2005, скульптор О. Маляр), на могилі учасника повстання на броненосці “Потьомкін” М. Кухаренка (1968);
  • пам’ятні знаки на честь скасування панщини (друга пол. 19 ст., реставрований у 1992), на місці садиби І. Теслі (2002); насипано символічну могилу Борцям за волю України (відновлено 1991).
  • козацький хрест (17–18 ст.),
  • польський цвинтар (19 ст.).

Працюють ЗОШ 1–3 ступенів (шкільна кімната-музей І. Теслі), Будинок культури, збереглося приміщення Народного дому, бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, аптека, дитячий садочок, млин, ансамбль “Народні музики”, народний аматорський хор, 11 торгових закладів; земельні паї орендує ПАП “Агропродсервіс”.

У Настасові народилися:

  • громадські діячі в Канаді Антін Базар (1898–1968) і Михайло Баб’як (р. нар. нев.–1966),
  • поети Ігор Бережний (1976 р. н.) і Ярослав Павуляк (1948–2011),
  • видавець, громадсько-політичний діяч Іван Білах (1964 р. н.),
  • заслужений працівник культури України Андрій Галайко (1967 р. н.),
  • мовознавець, філософ, психолог Климентій Ганкевич (1842–1924),
  • режисер театру та кіно Мирослав Джинджиристий (1931 р. н.),
  • літератор і громадський діяч Володимир Дорожовський (1934–2010),
  • заслужений працівник освіти України Степан Дудяк (1946 р. н.),
  • військовики Петро Ковалишин (1893–1937), Григорій Куріца (1887–1935),
  • художниця Xристина Куріца-Ціммерман (1937 р. н.),
  • Максим Островський (1895–1945),
  • Григорій Ракочий (1889–1920),
  • підприємець, просвітній діяч у Канаді Григорій Мех (1877–1942),
  • громадський діяч у Канаді Осип Ониськів (1892–1959),
  • етнограф, педагог, черниця Северина Париллє (світське ім’я Стефанія; 1884–1941),
  • краєзнавці Ігор Миколів ( 1971 р. н.) та Богдан Пиндус (1944 р. н.),
  • громадські діячі у США Іван Пиндус (1914–2002), Ганна Ракоча-Білинська (1904–1961), Іван (1906–1999) і Михайло (1898–1954) Ракочі, Роман (1889–1982) та Степан (1894–1977) Слободяни, Михайло Ткач (1891–1965),
  • науковець О. Баб’як,
  • господарник М. Гомівка,
  • архітектор, художник Міхал (1920–2000) і громадсько-політичний діяч, правник Пйотр (1895–1991) Сєкановичі,
  • мистецтвознавець, педагог, дириґент Олег Смоляк (1950 р. н.),
  • географ, філософ Іван Тесля (1902– 1996),
  • господарник, громадський діяч Іван Чайківський (1972 р. н.),
  • вчений-історик, правник Василь Шуманський (1955 р. н.);

Проживали бандуристка, педагог Ганна Білогуб-Вернигір,  вчений у галузі геології Григорій Федорович.

Душпастирювали громадські діячі Іван Волянський, Михайло Світенький, Євстахій Цурковський, Василь Яремак, Йосип Яремович; працювала культурно-освітня діячка, заслужений працівник культури України Галина Демченко;

Перебували державний діяч Леонід Кравчук, громадсько-політичні діячі, поет Дмитро Павличко, режисер Лесь Танюк, письменник, публіцист, учений Іван Франко та ін.

ПАМ‘ЯТКИ ПРИРОДИ:

  • пам’ятка природи місцевого значення – дендропарк (1967, заснований під керівництвом вчителя біології Б. Пиндуса; 2 га),
  • 2 ставки, поблизу села – джерела сульфідних (мінеральних) вод.

Про населений пункт йдеться у книзі В. Дорожов ського “Тіні сірих колон” (Тернопіль, 1998), а також в історичному нарисі Б. Пиндуса “Настасів і настасівчани” (2015).


КОЛОНІЯ – хутір, виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців. Розташований за 3,5 км від села. Виник у 1920-х рр., заселили польські колоністи. Наприкінці 1930-х на хуторі проживало близько 120 осіб. У 1940 р. частину польського населення вивезено на Сибір. У березні 1949 р. на хуторі – 13 будинків, 62 особи. Нині на хуторі 2 будинки, в яких проживають 3 особи.

КОЛОНІЯ – хутір виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців. Розташований за 3 км від села. Виник у 1920-х рр., заселили польські колоністи. Наприкінці 1930-х на хуторі проживало близько 150 осіб. У 1940 р. частину польського населення вивезено в Сибір. У березні 1949 р. на хуторі – 17 будинків, 76 осіб. Нині на хуторі 4 будинки, в яких проживають 9 осіб.

НА ЙОСИПІВКУ – хутір, приєднаний до с. Настасів. Розташований за 0,5 км від села. У березні 1949 р. на хуторі – 3 будинки, 11 осіб.

РУДКА – хутір, виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців. Розташований за 3,5 км від села. Відомий від початку 20 ст. У березні 1949 р. на хуторі – 29 будинків, 96 осіб. У 1940 р. місцевих поляків вивезли в Сибір. Наприкінці 1949–на початку 1950 рр. частину будинків знесли, а мешканців переселили. У лютому 1952 р. на хуторі – 7 будинків, 27 осіб. Нині належить до хутора Колонія; 1 будинок, 3 особи.

Джерело

Пиндус, Б. Настасів [Текст] / Б. Пиндус, В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 402—405 : фот. кольор.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt