МИШКОВИЧІ | Тернопільський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

МИШКОВИЧІ — село Тернопільського району Тернопільської області. У зв’язку з переселенням мешканців хутір Кринички (Ставки) виведений із облікових даних. Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 12 км від м. Тернопіль і за 6 км від найближчої залізничної станції Березовиця–Острів. Східною околицею села проліг автошлях Луцьк–Тернопіль–Чернівці. Площа – 4,0 кв. км. Дворів – 602. Населення – 2111 осіб (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки культур кулястих амфор, Ноа, голіградської, західноподільської групи скіфського часу, черняхівської, Лука-Райковецької і давньоруської.

Перша письмова згадка – 1564 рік. Назва походить, імовірно, від прізвища чи імені Мишко (Мішко). Під час турецько-татарських набігів і Національновизвольної революції українського народу середини 17 ст. населений пункт зазнав значних руйнувань.

У середині 18 ст. в селі душпастирював поет Іван Пашковський; кілька його духовних пісень опубліковані у збірнику “Богогласник” (м. Почаїв, 1791), а “Пісні свіцькі” – один із зразків раннього українського романсу.

1785 р. Мишковичі згадані в Йосифінській метриці. 1832 р. в селі проживало 670 осіб, душпастирював Атанас Томашівський. Відомо, що 1865 р. працювала однокласна школа.

1890 р. в селі – 273 будинки, в яких проживало 1670 осіб, із них 1184 українці, 388 поляків, 98 євреїв; велика земельна власність належала Вікторові Баворовському (він заповів майно бібліотеці в Тернополі та сільськогосподарській школі в с. Лошнів, нині Теребовлянського району); діяли фільварок, спиртозавод, млин і корчма.

В УСС і УГА воювали Петро Бастюк (1886–1964; булавний, командир сотні скорострілів 1-го куреня 1-го Подільського полку ім. С. Петлюри), Микола Бутинець, Олекса Сцібайло, Петро Фарина, Микола Шуліга та ін.

Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”, “Сокіл”, “Сільський господар”, “Рідна школа та інших”, а також кооператива, молочарня, аматорський гурток і хор. 6 липня 1930 р. на фільварку Марії Залецької страйкувало 28 конюхів, яким заборонили випасати коней на полях фільварку.

1931 р. в селі – 370 будинків, 1816 осіб. 1932 р. діяла двокласна школа. Велика земельна власність належала Марії Залецькій. Упродовж 1934–1939 рр. Мишковичі належали до ґміни Микулинці.

1940 р. примусово створили перший колгосп. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 53 уродженці села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – понад 100 осіб, у т. ч.:

  • священик Йосип Бучинський (1891–1941),
  • дяк Йосип Бадовський (1913–1941),
  • районовий провідник ОУН Володимир Дудар (1911–1941),
  • окружна УЧХ Тернопільщини Емілія Дудар (1910–р. см. невід.),
  • окружний референт пропаґанди ОУН Богдан Лісовий (1923–1945);

Криївка була на подвір’ї Марії Білоган.

У березні 1944 р. в селі організували МТС. 17 вересня 1947 р. біля села в бою з більшовиками загинули повстанці Антін Афінович і Михайло Білоган. 12 серпня 1948 р. вояки УПА спалили нафтобазу місцевої МТС.

На початку 1950 р. 130 господарств об’єдналися в сільськогосподарську артіль. 1950–1953 рр. виходила газета, орган політвідділу Мишковицької МТС “Колгоспне село”. Протягом 1962–1972 рр. споруджено близько 200 житлових будинків.

У 1970-х рр. підірвали у зв’язку з нібито непридатністю й аварійністю приміщення костелу. 1979 р. збудували універмаг (архітектор Ярополк Іванкевич; 1981, срібна медаль ВДНГ СРСР).

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Покрови Пресвятої Богородиці (1817, мурована; УПЦ КП; 1980-х приміщення використовували як краєзнавчий музей, 1990, реставрована),
  • церква УГКЦ (2003, мурована; УГКЦ, архітектор Михайло Нетриб’як),
  • капличка Матері Божої (2000-і),
  • пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975),
  • символічна могила УСС (1992),
  • пам’ятні хрести на честь передачі землі в приватну власність (1990-і рр.) та 2000-ліття Різдва Христового (2001).

Діють ЗОШ 1–3 ступ., Будинок культури, бібліотека, геріатричне відділення Тернопільської районної лікарні, відділення районної поліклініки, відділення зв’язку, дитячий садочок “Теремок”, аптека, стоматологічний кабінет, млин, перукарня; 6 торгових закладів, ДП “Мишковицький спиртозавод”, ТзОВ “Тернопількомбікорм”; земельні паї орендують ПАП “Медобори”.

У Мишковичах народилися:

  • письменник, заслужений працівник культури України Богдан Бастюк (1949–2014),
  • вчені Іванюти: у галузі геології Мирослав (1932–1999) і в галузі медицини Орест (1922–1992),
  • історик Віктор Савенко (1971 р. н.),

Проживав громадський діяч, депутат Народних зборів Західної України 1939 р. М. Іванюта, душпастирювали релігійні та громадські діячі Степан Колянківський та Михайло Світенький.

Поблизу села є плюсові дерева дуба звичайного, ботанічна пам’ятка природи місцевого значення (8 шт.; понад 100 р.; 0,1 га).


КРИНИЧКИ (СТАВКИ) – хутір, виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від села. У лютому 1952 р. на хуторі – 4 будинки, в яких проживало 10 осіб. У 1950х рр. будинки знесли, а мешканців переселили. Нині на місці хутора – поле.

Джерело

Уніят-Карпович, В. Мишковичі [Текст] / В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 401—402 : фот. кольор.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt