МУЗИКА Ярослава Львівна

 В Архітектори | Художники | Скульптори, Майстри народних ремесел
МУЗИКА Ярослава Львівна (у дівоцтві – Стефанович; 10.01.1894, м-чко Заложці, нині – смт Залізці Зборівського району Тернопільської області – 24.11.1973, м. Львів) – художниця, реставратор, художній декоратор ужиткового мистецтва, громадська діячка.

Походила зі старовинного галицького роду Савчинських, до якого належать співачки С.Крушельницька, Г.Крушельницька, О.Бандрівська, композитори М.Скорик, Б.Фільц та ін., племінниця С.Крушельницької. Дружина вченого-мікробіолога М.Музики. Народилася в містечку Заложці (нині смт Залізці Зборівського району Тернопільської області).

Художню освіту здобула у Львові в студії С. Батовського (1902) та Вільній академії красних мистецтв у Л.Підгорецького, згодом – у Паризькій художній Академії А.Лота (Франція; 1935).

Опануванням багатовіковими здобутками світового професійного мистецтва, зокрема знаннями в галузі реставрації давніх ікон і класичних традицій візантійського мистецтва, завдячує М. Бойчуку, з яким познайомилася 1910–1914 у творчій робітні НТШ.

За його порадою стажувалась як реставратор у Центральних науково-реставраційних майстернях у знавця старовини І.Грабаря в Москві (1928), вивчала мистецтво реставрації також у Новгороді Великому, Пскові (нині міста в РФ), згодом – у Києві.

Художниця вперше взяла участь у показі власних творів 1922 на 1-й виставці Гуртка діячів українського мистецтва, що відбулася у Львові. Від 1924 працювала рисувальницею в Національному музеї у Львові.

У 1931 Ярослава Музика стала одним із засновників і активних співучасників творчого об’єднання у Львові – Асоціації незалежних українських митців (АНУМ), створеної з метою моральної підтримки українських митців, розсіяних у світі, а також задля широкого знайомства львівської громадськості з творчістю українських художників і представників різних мистецьких шкіл Європи.

1-ша виставка АНУМу відбулась у Львові 1931, де експонувалися твори Музики, інших українських митців, а також були представлені твори французьких, італійських, бельгійських художників та української Паризької групи.

У 1930-х рр. Музика багато подорожувала по країнах Скандинавії, знайомилася з мистецтвом Франції, Венеції (Італія), Італії. Брала участь у т-ві «Союз українок», була делегаткою Українського жіночого конгресу в Станіславові (нині м. Івано-Франківськ) 1934.

Своєю самобутньою творчістю, вродженим хистом, професійним вишколом європейського рівня, постійним пошуком у різних галузях мистецтво і розмаїтих видах техніки утвердила себе серед найяскравіших мистецьких особистостей Львова ХХ ст., таких як І.Труш, О.Новаківський, М.Бойчук, М.Федюк, О.Кульчицька, М.Осінчук, С.Гординський, П.Холодний, П.Ковжун та ін.

З ними Музика тісно співпрацювала, організовувала художні виставки, виступала як автор фахових статей у львівських журналах «Нова хата», «Жіноча доля», «Жінка», ілюстрованому журналі «Мистецтво», що виходив під егідою творчого об’єднання АНУМ.

Її роботи експонувалися на виставках у Львові, Рівному, Кременці, Станіславові, Києві, багатьох містах зарубіжних країн – Празі (Чехословаччина), Берліні (Німеччина), Неаполі, Римі (обидва міста в Італії), Варшаві, Чикаго, Лос-Анжелесі (обидва міста в США), Москві, Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), Кишиневі (нині столиця Молдови; усього понад 50 українських і міжнародних виставок).

Пензлю художниці належать картини «Княгиня Ольга», «Гуцул з люлькою», кілька портретів Лесі Українки, 2 портрети Максима Музики (чоловіка), низка портретів С.Крушельницької, письменника М. Рудницького, художника М. Федюка, О.Савчинської-Ланцуцької (її тітки), 3 портрети Б.Фільц (її племінниці), 6 портретів В.Свєнціцької (один з них – на слюді, один виконаний маслом), з якою вона перебувала в сибірському Гулазі.

 

 

Музика є авторкою

  • графічних серій «Шевченкові», «Символи Сковороди»,
  • композицій на склі («Анна Ярославна»),
  • емалей («Народні повір’я», «Перебендя»)
  • тощо.

У різних країнах, зокрема в Парижі, вона відвідувала безліч музеїв, картинних галерей, звідкіля привезла багато різноманітних зібрань художніх творів, про враження від яких залишила цікаві спогади із цінними спостереженнями фахівця-практика.

Її поїздка до Швеції теж знайшла відбиток у статтях, де вона з просвітницькою метою розповідала про шанування шведками національного одягу, звичаїв і вжиткового нар. мистецтва.

Під час перебування в будинку творчості в Гурзуфі влітку 1948 Ярославу Музику було заарештовано органами НКВС РРФСР за «націоналістичну діяльність» і засуджено до 25-ти років виховно-трудових робіт у  Тайшеті Кемеровської обл. та 3-х ін. сибірських таборах, де вона працювала на важких роботах – лісозаготівлі, розколюванні слюди тощо.

 

Останню їй вдавалося часом використовувати як матеріал для своєї творчості, яку вона і тут у надзвичайно важких умовах продовжувала плекати. З дому їй висилали папір і фарби, що давало змогу займатися улюбленою справою. Через 8 років була звільнена й 1956 повернулася до Львова.

Із заслання вона привезла велику колекцію творів:

  • 130 пейзажів Сибіру та малюнків цікавих різнобарвних квітів;
  • 12 мініатюр на слюді,
  • 20 портретів жінок, які разом з нею відбували заслання.

Роботи ці виставлялись на посмертній персональній виставці у Львівській картинній галереї (нині Львівська галерея мистецтв), присвяченій 100-річчю від дня народження художниці (у січні 1994).

Ярослава Музика  працювала в галузі станкового та монументального малярства, станкової книжкової та промислової графіки, емальєрства, декоративного мистецтва.

У каталозі персональної виставки, що відбулась у Львові 1968, згодом – у Києві 1970, подано 967 позицій її творів, які упорядковані за окремими розділами: живопис; живопис на склі; графіка з підрозділами: рисунки, монотипїї, естампи.

Крім того, екслібриси, батик, емаль, серед них і серії – «На теми творів Т.Шевченка», «Гуцульські народні повір’я»; мініатюри на слюді (інкрустації), золото- і срібно-чорні мініатюри, мозаїка.

Художні роботи:

  • «Старий з бородою» (1923)
  • «Княгиня ольга» (1925, 1967)
  • «Гуцул з люлькою» (1928)
  • «Жіночий портрет» (1933)
  • «Кременецька легенда» (1971)

Портрети:

  • М. Рудницького (1963)
  • М. Федюка (1964)

Графічні серії:

  • «Шевченкові» (1961—1964)
  • «Тварини» (1932—1965)
  • «Перемиська легенда» (1966)
  • «Символи Сковороди» (1969)

Інші роботи:

  • дереворит «Коні» (1932)
  • мозаїка «Зустріч Довбуша з Дзвінкою» (1962)
  • композиція на склі «Анна Ярославна» (1967)
  • композиція на емалі «Народні повір’я» (1965—1966)
  • аплікації «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва» (1968)

Праці:

  • Завдання консервації і реставрації // Мистецтво. Львів, 1932.
  • Сучасні українські графіки: На виставці української графіки у Львові // Нова зоря. Львів, 1932, ч. 55.
  • Український жіночий конгрес. Буклет-проспект. Львів, 1934.
  • Жіночі сильветки з шостої виставки Українських незалежних митців // Жінка. 1935. № 2.
  • Малюємо і різьбимо // Жінка. 1935. № 12.
  • Забавки // Жінка. 1936. № 6–7.
  • Павло Ковжун – товариш// Жінка. 1939. травень.

У Львівській картинній галереї здійснено 4 персональні виставки – до 70-, 80-, 90- та 100-річчя від дня її народження. 12 січня 2010 в 3-х залах Львів. галереї мистецтв відкрито постійно діючу експозицію, присвячену життю та творчості Музики під назвою: «Ярослава Музика: «Творчість і колекція».

Померла в м. Львів, похована на Личаківському цвинтарі в родинній гробниці Савчинських. Свою художню спадщину заповіла Львівській картинній галереї, де тепер зберігається понад 1130 її творів, а також архів, багатюща колекція народного мистецтва, зібрана з любов’ю і смаком упродовж усього життя.

На будинку НТШ у Львові по вул. В.Винниченка, 26, де проживала Музика (1909–1973), встановлено меморіальну дошку з бронзовим барельєфом роботи скульптора Е.Миська, на гробниці – бронзовий барельєф художниці роботи скульп. Є.Дзиндри.

Одну з вулиць Львова названо її іменем. У 2000 році з метою збереження, відродження та подальшого розвитку мистецьких традицій Тернопільщини, заохочення художників-аматорів до плідної праці щодо розвитку українського національного мистецтва в Тернополі засновано обласну мистецьку премію імені Ярослави Музики. Першим її лауреатом серед художників-аматорів

Продовжити читати →

Джерела

Дуда, І. Музика Ярослава Львівна  [Текст] / І. Дуда, В. Стецько // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 575.

Фільц, Б. М. Музика Ярослава Львівна [Текст] / Б. Фільц // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ, 2010. – 728 с.: іл. – Електрон. версія публ.: http://www.history.org.ua/?termin=Muzyka_Y, вільний.

Рекомендовані публікації
Коментар
  • Reminact
    Відповіcти

    Ekstrakcja danych Warszawa oferuje usługi przywracania dostępu do skasowanych danych po wszystkich typach uszkodzeń nośników, jak: zniszczenia logiczne typu problemy z partycją. Wejdź tutaj aby zapoznać się z informacjami dotyczącymi odzyskiwania danych

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt