МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНСЬКИМ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМ І Світової війни, 1918-1919

 В Меморіальні об’єкти | Пам'ятники | Пам’ятки
Німеччина, земля Баден-Вюртенмберг, м. Раштат – земля Гессен, м. Вецляр
Архітектори: Богдан Лепкий, Михайло Паращук
Скульптори: Богдан Лепкий, Франц Маєр, Михайло Паращук

У німецьких містечках Раштат і Вецляр, рознесених у просторі на кількасот км, під час Першої світової війни діяли табори, де за деякими оцінками перебувало до півмільйона військовополонених українців.

Саме в цих таборах почалося формування двох дивізій вікопомних синьожупанників, які відіграли значну роль у визвольних змаганнях українського народу 1918 — 1921 років. Але дехто на Батьківщину так і не повернувся…

350 українців навічно залишилися в німецькій землі. На честь цих вояків у 1918 — 1919 роках за гроші самих військовополонених поблизу двох цвинтарів були поставлені дві меморіальні стели у стилі українського модерну.

Головний автор обох пам’ятників — скульптор Михайло Паращук (1878 — 1963), учень Родена. До війни він навчався у Києві та Львові, потім працював у Німеччині. Після революції виїхав до Болгарії, де й прожив решту життя.

Комплекс у Раштаті та Вецлярі — чи не єдиний УМівський зразок у творчому доробку Паращука. Але, слід визнати, дуже вдалий. Можливо, тому, що надихали і допомагали митцеві і самі військовополонені, і такий визначний діяч української культури, як Богдан Лепкий.

джерело

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt