Мандрівки вихідного дня: Підгайці

 В Меморіальні об’єкти | Пам'ятники | Пам’ятки, Туристичні маршрути

 

Підгайці – найменше містечко Тернопільщини. Підгайці розташовані на узбережжі річки Коропець (притока Дністра), 70 км від Тернополя і 30 км від Бережан, на висоті 392 м над рівнем моря. Підгайці – районний центр в Тернопільській області.

Станом на 2013 рік населення становить 2 866 осіб. Ймовірно, назва походить від означення місця знаходження: «місто під гаєм». Містечко розташовано на краю Волино-Подільської височини. Через своєрідний мікроклімат його ще називають “Зимні Підгайці”. Відомо, що сніг тут лежить на кілька тижнів довше, ніж у сусідніх районах.

Взагалі, розташування міста на пагорбі є нетиповим. У середні віки будували навпаки: замок – на горі, місто – у підніжжі. Очевидно, була якась причина того, що місто, котре розвивалося на підставі маґдебурзького самоврядування, мігрувало на вершину пагорба, попри те, що рельєф утруднював доїзд возів і мажів на площу Ринок.

Руїни костелу – візитівка міста…  Парафіяльний костел був закритий 1946 року, перетворений на склад. У 80-ті роки внаслідок пожежі у костелі обвалилися склепіння, дах вежі. З 2006 року віддано католицькій парафії.

Інтер’єр – бароко зі збереженими фрагментами готики. Вважається, що костел будували місцеві будівничі. Усередині будови був орган та годинник на костельній вежі, який встановили у 1896 р. на честь 100-річчя повстання під керівництвом генерала Тадеуша Костюшка. Окремі кам’яні скульптурні оздоби-ангели зберігаються в експозиції Олеського замку.

А колись давно Підгайці були важливим адміністративним і торговим центром, тут був і замок, який остаточно зник у 70 рр. ХХ ст., і багато церков, і маєтків.

Перша письмова згадка про Підгайці відноситься до 1397 р., містом вони стали у 1463 р. Першими відомими власниками Підгайців були магнати Княгиницькі. Містом також у свій час володіли Бучацькі, Вольські, Потоцькі, Чарторийські, Гольські тощо. У 1539 р. Підгайці отримали магдебурзьке право.

Протягом XVI-XVII ст. Підгайці неодноразово потерпали від нападів різних завойовників.
У 1655 р. тут проходило військо Богдана Хмельницького, у 1667 р. відбулася битва військ Яна Собеського з загонами Петра Дорошенка, яка закінчилася підписанням Підгаєцьких угод, а у 1698 р. біля Підгайців відбулася остання битва між польським військом і татарами.

У 1772 р. місто перейшло до Австрії, а у 1867 р. Підгайці стали центром повіту. У травні 1889 р. внаслідок пожежі згоріло 75% будівель міста. У 1908 р. було споруджено залізницю Підгайці-Львів.

Підгайці постраждали під час Першої світової війни, було знищено близько 200 будинків, загинуло понад 10% населення. Пізніше місто було на якийсь час визволене українськими військами під час чортківського наступу 14 червня 1919 р.

У 1930 р. Підгайці постраждали від пацифікації. У вересні 1939 р. місто перейшло під владу СРСР.

Під час Другої світової війни в містечу було зруйновано 70% житлового фонду, залізницю Львів-Підгайці.  Перед Другою світовою війною єврейська громада міста складала близько 53% мешканців.  Ще з XVI ст. тут оселилися євреї (хоча на місцевому кіркуті був знайдений надгробний камінь, датований ще 1420 р.).

У 1942 р. гестапо за допомогою поліцаїв направила близько 1000 євреїв у табір смерті Белжець. Інші були зведені в гетто, де багато з них померло від тифу. У жовтні ще 1200 осіб були відправлені в Белжець. 6 червня 1943 р. було завершено знищення, коли, за рідкісним винятком, решта спільноти була розстріляна і кинута в масові могили на околицях міста.

Про єврейську громаду Підгайців нагадує найбільший в Україні єврейський цвинтар – кіркут. Як і більшість єврейських кладовищ, кіркут розташовано на пагорбі. Розміри цвинтаря доволі великі, в довжину він простягається приблизно на 150 метрів.

Кіркут обгороджений парканом. З північного боку збереглися фрагменти давніх вхідних воріт. Тут збережено понад 1500 надгробків, серед них більше 50 датуються ХVІІ-ХVІІІ століттям. Найдавніша з існуючих мацев датована 1647 роком. Останнє поховання на кіркуті датовано 1952 роком.

При вході у кіркут знаходиться гріб Беньяміна Аарона, сина Авраама Сольніка, який помер 1620 року. Бельямін Аарон служив рабіном і був учнем Натана Ната Спіри з Кракова, автора “Масат Беньямін”, “Седер Міцвот Нашім і Сефер га-Ебронот”.

У північно-східній частині цвинтаря знаходиться спільна могила, в якій поховано близько 300 осіб, яких розстріляли у цьому місці під час ІІ світової війни.

Ще більш сумно, ніж кіркут, виглядає синагога, побудована в першій половині XVII ст. З тих пір споруда збереглася майже без змін (тобто, без перебудов), якщо не вважати тих змін, яких завдали їй варвари.

Навпроти великої синагоги стояла стара синагога бет-мідраш. Ще два сусідніх з божницею будинки були молитовними домами. Впродовж дня і до пізньої ночі в будинку вивчали Тору.

Зі сходу від Великої синагоги стояло дві хасидські синагоги, що стояли одна навпроти одної. Вони не збережені до сьогодні, єдиним, що залишилося від цих споруд є міква. Одна з будівель називалася Гусятинський Клойц. Нижче знаходилася синагога, яка називалася Яд Харуцім (Yad Charutzim).

Краще зберігся Троїцький костел, де була підписана так звана Підгаєцька угода (1667). Збудований у 1634 р. у пізньоготичному стилі з елементами ренесансу. Зараз храм – повна руїна, але над однією з капличок відремонтований дах (квітень, 2010), вкритий, звичайно ж, металочерепицею. Поруч із костелом зберігся обеліск на честь Адама Міцкевича (1897).

Найцікавішою спорудою міста вважається Успенська церква, побудована у середині XVII ст. Її називають унікальною завдяки наявності аркади, яка оперізує церкву вгорі. Збереглася в Підгайцях Спаська церква (1772). Це типовий зразок галицької дерев’яної архітектури. Поруч із церквою у ХІХ ст. була зведена дзвіниця.

Площа Ринок є цікавою своєю трикутною формою. Погляд приваблює невеликий будинок ратуші з давно не працюючим годинником. Споруда не дуже стара – побудована у 1931 р. Тут же є декілька цікавих давніх будиночків. Більше цікавої архітектури збереглося на вулиці Шевченка. В одному з будинків мешкав Фредерік Шопен (у будинку своєї учениці М. Чарторийської – меценатки і власниці міста).

Досі недослідженими є підземелля міста, які колись з’єднували костел, замок і деякі церкви. Зараз Підгайці є районним центром (ним вони стали у 1991 р, у період 1940-1962 рр. вже були райцентром, а у 1963-1991 рр. належали до Бережанського району).

У місті є пам’ятки зелених насаджень державного й місцевого значення, зокрема державне значення мають 4 горіхи чорні та завалівський платан, місцеве значення має «Підгаєцьке джерело», ботанічний заказник «Мужилівський», ботанічні пам’ятки «Мужилівська діброва», «Рудницька бучина».

Скульптури з церкви Успення, які були первісними дерев’яними скульптурами з іконостаса не збереглися повністю. Лише дві дерев’яні скульптури св. Петра і Павла XVII ст. зараз зберігаються у Київському музеї українського мистецтва.

Джерела

Білий, І. У Підгайцях є найдавніше єврейське поховання на території України [Текст] : [історію єврейської общини у Підгайцях досліджували члени міжнародної науково-дослідницької експедиції] / І. Білий // Номер один. – 2011. – № 34 (24 серп.). – С. [15].

Бойко, О. Костел Пресвятої Трійці [Текст] : [м. Підгайці] / О. Бойко // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 24-29 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (5 назв) .

Бойко, О. Синагога в Підгайцях: історичні та архітектурні аспекти [Текст] / О. Бойко // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 30-37 : фот. кольор. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (35 назв).

Бурма, В. Будинок з левом [Текст] : [пам’ятка історії старовинного міста] / В. Бурма // Вільне життя плюс. – 2015 . – № 21 (18 берез.). – С. 5 : фот. кольор. – (Говори, історіє!).

Відновлено хрест тверезості [Текст] : [на подвір’ї церкви Преображення Господнього у м. Підгайцях було освячено відновлений хрест тверезості] // Земля Підгаєцька. – 2011. – № 45 (18 листоп.). – С. 2 : фот.

Гирич, І. Б. Підгайці – історичне місто та музей просто неба [Текст] / І. Б. Гирич, С. Колодницький // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 2-5 : фот. кольор.

Залізнична колія Львів-Підгайці : мандрівка в минуле [Текст] / упоряд. С. Колодницький. – Л. : [б. в.], 2009. – 54 с. : фот. кольор.

Кармелюк, М. Місце миру козаків з поляками [Текст] : [костел Пресвятої Трійці у Підгайцях] / М. Кармелюк // 20 хвилин. – 2008. – 11 січ. – С. 12 : фотогр. – (Історії)

Колодницький, С. Голокосту у Підгайцях – 65 / С. Колодницький // Земля Підгаєцька. – 2008. – 30 трав. ; 6, 13, 20 черв. ; 4, 11, 18, 25 лип.; 1 серп. – С. 2.

Колодницький, С. Доброчинність барона Гірша [Текст] : до 120-річчя небувалої пожежі в історії нашого міста [Підгайці] / С. Колодницький // Земля Підгаєцька. – 2009. – 22 трав. – С. 2 : фото. – (Наша історія).

Колодницький, С. Збереження історико-культурних пам’яток та наша ментальність [Текст] : [на прикладі м. Підгайці] / С. Колодницький // Опілля як етноісторична цілісність : матеріали наук.-теорет. конф., м. Бережани, 12 жовт . – Т. : ДЖУРА, 2008. – С. 140-148. – Бібліогр. в кінці ст. (13 назв).

Колодницький, С. Пожежа в Підгайцях [Текст] : до 120-річчя небувалої пожежі в історії нашого міста / С. Колодницький // Земля Підгаєцька. – 2009. – 24 квіт. – С. 2 ; 8 трав. – С. 2 ; 15 трав. – С. 2. – (Наша історія).

Колодницький, С. Про час заснування міста Підгаєць [Текст] / С. Колодницький, Р. Черемшинська // Земля Підгаєцька. – 2013. – № 27 (12 лип.). – С. 2.

Кравченко, Ю. Унікальний храм у Підгайцях може зникнути! Костел Святої Трійці перебуває у стані прогресуючої руїни [Текст] / Ю. Кравченко // Номер один. – 2012. – № 34 (22 серп.). – С. [15] : фот.

Кунька, О. Костел Пресвятої Трійці – ренесансний зразок сакрального будівництва [Текст] / О. Кунька // Земля Підгаєцька. – 2014. – № 26 (4 лип.). – С. 3 : фот. – (Історична спадщина мого краю).

Кунька, О.  Церква Успіння Пресвятої Богородиці [Текст] : [у Підгайцях] / О. Кунька // Земля Підгаєцька. – 2014. – № 29 (25 лип.). – С. 3 : фот. – (Історична спадщина).

Мороз, В. Підгаєччина – чарівний край Середнього Опілля / В. Мороз, С. Колодницький, О. Крегель // Рада. – 2008. – № 3. – С. 21 – 35 : фот.

Підгайці та Підгаєччина [Текст] : 20-річчю відновлення Підгаєцького району присвячено : наук.-краєзн. зб. / упоряд. С. Колодницький. – Т. : Терно-граф, 2012. – 767 с. : фотогр., карти. – Імен. покажч.: с. 741-767.

Рибчинський, О. Архітектура забудови ринкової площі [Текст] : [м. Підгайці] / О. Рибчинський // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 10-15 : фотогр. кол., рис. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (5 назв).

Рибчинський, О. Замок у Підгайцях та його оточення на початку ХІХ століття [Текст] / О. Рибчинський // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 38-43 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (10 назв).

Рибчинський, О. Ренесансна ратуша [Текст] : [м. Підгайці] / О. Рибчинський // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 6-9 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (3 назви).

Слободян, В. Церква Успення Пресвятої Богородиці [Текст] : [м. Підгайці] / В. Слободян // Пам’ятки України. – 2012. – № 2/3. – С. 16-23 : фотогр. кол. – (Архітектурна спадщина). – Бібліогр. в кінці ст.: (23 назви).

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt