МАЛИЙ ХОДАЧКІВ | Тернопільський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

МАЛИЙ ХОДАЧКІВ — село, центр сільської ради, якій підпорядковане с. Костянтинівка. У зв’язку з переселенням мешканців хутори Караманда і Колонія виведені з облікових даних. Розташоване на берегах р. Качава (ліва притока Теребни, басейн Гнізни, сточище Дністра), за 14 км від м. Тернопіль і 9 км від найближчої залізничної станції Великі Бірки. Через село проліг автошлях Тернопіль–Гусятин. Площа – 6,3 кв. км. Дворів – 475. Населення – 1241 особа (2014). Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки черняхівської і давньоруської культур.

Перша письмова згадка – 1464 р. як Качава (нині мікрорайон села), згідно з записом про зміну власника; цього ж року була встановлена межа між селом і Борками (нині смт Великі Бірки).

Внаслідок татарських нападів  1508, 1515 і 1516 рр. населений пункт зруйнований. Від середини 16 до середини 17 ст. село перебувало у власності родини Потоцьких. У 17 ст. Малий Xодачків згаданий як Ходачків або Качова.

с.Малий Ходачків, автор фото: bisbogus. Розмістив: Олег Сироватко. джерело: https://1ua.com.ua

1765 р. село належало до королівського маєтку Борки, було у довічному володінні Віктора Залєского. 1832 р. в селі проживало 978 осіб; душпастирював о. Михайло Бачинський. У 1849 р. відкрили школу.

1896 р. в селі – 351 будинок, 1955 осіб, із них 1762 українці, 91 поляк, 102 євреї. Велика земельна власність належала Баворовській; працювали фільварок, млин і 2 корчми.

В УСС і УГА воювали близько 50 осіб, у т. ч. Володимир, Дмитро, Микола та Федір Балабани, Петро, Степан Іванович, Степан Павлович і Теодор Недошитки, Іван, Микола й Павло Томківи та ін.

1921 р. в Малому Ходачкові – 301 будинок, 1906 осіб. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”, “Сокіл”, “Сільський господар”, “Рідна школа”, “Союз Українок”, а також кооператива, молочарня, аматорський драматичний гурток. У 1920-х рр. насипали символічну могилу УСС і воякам УГА.

Восени 1930 р. під час пацифікації поляки знищили майно українських установ; на село наклали контрибуцію у 700 злотих та кілька возів збіжжя і фуражу. 1932 р. працювали чотирикласна школа і дві олійні та млин. Упродовж 1934–1939 рр. село належало до ґміни Бірки Великі.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 109 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – понад 130 осіб, у т. ч. священик Михайло Осадца; у дивізії “Галичина” воювали Йосип Бріль та Олексій Івасечко.

Під час облави на “Лапаївці” 30 січня 1945 р. загинули Юліан Жук, Богдан Недошитко і Василь Яцків; у серпні 1945 р. у с. Товстолуг органи НКДБ спалили живою Теклю Лилик (“Уляну”); криївки були на подвір’ях Анастасії П’ятківської, Володимира і Тимофія Турків. 21 серпня 1941 р.

Звання “Праведники народів світу” за переховування євреїв під час німецької окупації отримали В. і Л. Вертепні. 31 січня 1945 р. в селі відбувся бій між 14 вояками УПА і внутрішніми військами МВС. 14 квітня цього ж року вояки УПА розігнали станицю “стрибків”.

У 1948 р. в Малому Ходачкові створено три колгоспи, які у 1950 р. об’єднали в один; у 1955 р. до колективного господарства приєднали колгосп с. Костянтинівка. У жовтні 1992 р. на місцевому цвинтарі перепоховали останки повстанців Володимира Берези, Михайла Попіва, Дмитра Туроша і Василя Яцківа.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква святого Архістратига Михаїла (1811, кам’яна; споруджена на місці старої дерев’яної),
  • капличка (1993),
  • “фіґури” на честь скасування панщини (друга пол. 19 ст.), на захист від грому і блискавки (1872), на славу Пречистої Діви Марії (1997), Христа-Чоловіколюбця (2007),
  • пам’ятник полеглим у німецькорадянській війні воїнам-односельцям (1968),
  • символічна могила Борцям за волю України (1991).

Працюють ЗОШ 1–3 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, цегельний завод, ковбасний цех, дитячий садочок, зразковий аматорський обрядово-фольклорний колектив “Ходаки” (художній керівник – заслужений працівник культури України Михайло Полюга), 4 торгових заклади; сільський зелений туризм популяризує приватне підприємство “Садиба”; земельні паї орендують ПМП “Агрон” і Тернопільська районна лікарня. Є старий недіючий млин.

У Малому Xодачкові народилися:

  • вчений, винахі дник, громадський діяч, доктор гірництва в Іспанії Теодор Барабаш (1923–2014),
  • педагог, громадський діяч, літератор Тома Водяний (1886–1973),
  • педагог, військовик, громадський діяч Теодор (Федір) Примак (1876–1934);

Душпастирювали релігійні діячі єпископ Володимир (у миру – Василь Поліщук) і Михайло Осадца; перебував учасник партизанського з’єднання С. Ковпака, поет Платон Воронько.

Під час німецько-радянської війни у бою за село відзначився Герой Радянського Союзу Семен Осипов. Церква св. Архістратига Михаїла (УГКЦ).

Василь Лаба видав книжку “Історія села Малий Ходачків від найдавніших часів до 1939 року” (Львів, 2011). Є 2 стави.


КАРАМАНДА – хутір виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Назва походить, ймовірно, від татарського “караманда” – чорний кінь. У лютому 1952 р. – 2 будинки, 7 осіб. Нині на місці хутора – ліс.

КОЛОНІЯ – хутір, виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням мешканців. Розташований за 2 км від с. Малий Ходачків. Відомий від кінця 1920-х рр.; заснували польські переселенці. 10 січня 1944 р. на хуторі загинув повітовий референт пропаґанди ОУН Богдан Вовк. У березні 1949 р. на хуторі – 17 будинків, 66 осіб. У 1950-х рр. будинки знесли, а мешканців переселили. Нині на місці хутора – поле.

Джерело

Уніят-Карпович, В. Малий Ходачків [Текст] / В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 396—398 : фот. кольор.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt