ЛИЧКІВЦІ | Гусятинський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

Село, центр сільської ради, якій підпорядковане с. Трибухівці. Розташоване при впадінні у р. Гнила (права притока Збруча, басейн р. Дністер) її правої притоки р. Тайна й підніжжі західних схилів відрог Товтрової гряди, за 10 км від районного центру і найближчої залізничної станції Гусятин.

Через Личківці проліг автошлях Тернопіль–Гусятин. Територія – 5,58 кв. км. Дворів – 365 (2014). Населення – 1167 осіб (2014).

За археологічними даними, поблизу Личківців виявлено пам’ятки трипільської культури, на території села – поселення давньоруської культури.

Перша письмова згадка – 1427 р., власність шляхтичів Жеґоти і Станіслава. 1485 р. Петро з Личковець заставив село Яну Сєцєху з Городниці. 1522 р. населений пункт отримав міські права.

У 1562 р. згадане як місто, одним із власників котрого був Ян Каліновський. Згодом Каліновський збудував у Личківцях замок. Він стояв на високому плато, що утворили річки Гнила і Тайна, тому частково повторював обриси місцевості на півночі та півдні.

Зі сходу мури сходилися під гострим кутом в оборонну вежу. Перед нею були штучні мури. Із заходу стояла в’їзна вежа, а мур підсилювався ровом. У центрі замкового укріплення височів костел, що належав до системи оборони.

Назва походить, імовірно, від слів “лик, лице, личко” – обличчя. За легендою, в селі загинув, керуючи обороною, син воєводи, якому татари спотворили лице, ще живому відтяли щелепу, тоді відрубали голову й посадили її на палю. За іншою версією, село назване від господарської діяльністі місцевого населення – плетіння личаків, взуття з лика.

У 1672–1699 рр. Личківці – прикордонний із Туреччиноюнаселений пункт Польщі. На початку 18 ст. замок втратив оборонне значення і почав занепадати. При власниках Заборовських у 18 ст. населений пункт отримав статус села.

Після 1-го поділу Речі Посполитої Личківці з 1772 р. належали до Австрії (Заліщицький, із 1816 р. – Чортківський циркул). Протягом 1863–1914 рр. – Гусятинського повіту. Від 1870-х рр. велика земельна власність належала Кіммельманам. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Луг”, “Сільський господар” та інших.

У листопаді 1918 р. в Личківцях проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. Протягом 1921–1939 рр. село – Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. Після 17 вересня 1939 р. в Личківцях встановлено радянську  владу. Від січня 1940 р. до травня 1963 р. село – Гусятинського району.

Від 6 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. – під нацистською окупацією. В роки німецько-радянської війни до Червоної армії мобілізовано з Личківців 153 чоловіки, 81 із них не повернувлися додому.

За даними видання “Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга друга (Т., 2012) за участь у національно-визвольній боротьбі українського народу репресій зазнали 16 жителів села.
1948 р. у селі створено колгосп; 1990-х рр. розпайований.

Із травня 1963 р. до січня 1965 р. Личківці – Чортківського району; відтоді й донині – Гусятинського району.

Пам’ятки:

  • церква святого Миколая (1850, мурована),
  • костел Непорочного зачаття Діви Марії (1706, реставрований у 1728, в крипті якого поховано ґенерал-ад’юнтанта Війська Польського, учасника французького походу на Москву 1812 Я. Шептицького).
  • руїни замку (17 ст.),
  • житловий будинок-вілла (19–поч. 20 ст., мурований, споруджений у романтизованих
    формах ґотики з елементами бароко).
  • символічна могила УСС (1990 р.);
  • фіґура-монумент “Тіням померлих душ” – жертвам епідемії холери 1830–1831 рр., від якої померли близько 200 осіб (1831).
  • пам’ятники:
    • М. Заборовському (1832, реставрований у 1988; який загинув під Можайськом під час військового походу Наполеона 1812);
    • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969),
    • пам’ятний хрест на честь скасування панщини (1848),
    • братська могила воїнів радянської армії (1985).

Діють ЗОШ 1–3 ступенів, дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, відділення зв’язку, торгові заклади.

У Личківцях народилися:

  • польський поет, представник “української школи” Тимон Заборовський (1799–1828),
  • економіст-податківець Михайло Калитюк (1964 р. н.),
  • журналіст (член НСЖУ), літератор Ольга Казимирович (1979 р. н.).

Є пам’ятка природи – 350-річна липа.

На північ від села простягається лісовий масив Товтрового кряжу, територія  якого належить до державного заповідника “Медобори”.

Джерела:

Астаф’єв, О. Трагедія одного кохання [Текст] : [трагічна доля одного із найвидат. представників укр. поет. школи в пол. літературі Тимона Заборовського] / О. Астаф’єв // Вільне життя плюс. – 2012. – № 54 (20 лип.). – С. 6. – (Сторінка історії) ; Свобода. – 2012. – № 19 (16 берез.). – С. 8. – (Про наших земляків).

Бориско, М. Школо моя величава! [Текст] / М. Бориско // Вісник Надзбруччя. – 2017. – № 10 (3 берез.). – С. 4.

Добрянський, В. На берегах Збруча приносили в жертву християн [Текст] / В. Добрянський // Місто. – 2012. – № 28 (18 лип.). – С. 19 : фот.

Золотнюк, А. Принади Личківців і Трибухівців [Текст] / А. Золотнюк // Вільне життя. – 2011. – № 78 (5 жовт.). – С. 4 : фот. кольор. – (Сільські будні).

Кучмій, М. Чи піднімемо з руїн історію [Текст] : [про історію та стан пам’яток архітектури у Личківцях Гусят. р-ну] / М. Кучмій // Четверта влада. – 2008. – 16 січ. – С. 6 : фот.

Личківці [Текст] / О. Гофман, Б. Мельничук, Г. Оліяр, В. Щавінський // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль, 2014. — T. 2. — С. 80—81.

Личківці запрошують [Текст] : путівник / упоряд. : Л. Андреїв [та ін.]. – [Б. м.] : ФОП Стецюк Я.Ф., [20–?]. – 11 с. : фот. кольор. – (Туристичні перлини України).

Сторожук, С. Збруцький культовий центр [Текст] / С. Сторожук // Вісник Надзбруччя. – 2016. – № 12 (18 берез.). – С. 3 : фот. – (Говори, історіє!).

Третяченко, О.  У гостях у Збруцького ідола [Текст] : [про пам’ятку язичн. періоду історії нашого краю] / О. Третяченко // Вільне життя. – 2010. – 8 верес. – С. 9 : фот. кольор. – (У пошуках таємниць).

Шостак, А. Ющенко зацікавився пам’ятками Тернопілля / А. Шостак // RIА плюс. – 2008. – 2 квіт. – С. 2. – (Новини).

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt