ЛЕМКІВСЬКЕ СЕЛО | Музейний комплекс

 В ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, КУЛЬТУРА | ЛІТЕРАТУРА | МИСТЕЦТВО, Меморіальні об’єкти | Пам'ятники | Пам’ятки, Музеї

Музейний комплекс “Лемківське село”
Адреса м. Монастириська, вул. Шевченка, 59
Телефон: 2-11-99
Керівник: Дудар Віра Йосипівна
e-mail: monmuzej@ukr.net
ФБ-сторінка:  https://www.facebook.com/148314195525396/photos/289274904762657/
Режим роботи:

  • пн.-пт. – з 9.30 до 16.30 год.
  • сб. нд. – вихідні

Дзвони Лемківщини

Відкрито 3 листопада 1996 р. при районному відділенні товариства «Лемківщина» (організовано 15.12.1990).
Ініціатори відкриття музею — активісти товариства «Лемківщина» о. Анатолій Дуда, Михайло Громосяк, Стефанія Гурей, Орест Гойняк, Марія Микитин, Михайло Тиханський та інші.

Будівля музею в минулому належала ДАЕК «Тернопільобленерго» і була передана в 1996 р. на баланс Монастириського районного відділення товариства «Лемківщина», на кошти якого було зроблено капітальний ремонт.

У 2001 р. музей отримав звання народного. Першим директором був Михайло Миколайович Тиханський.

1 листопада 2005 — на базі майна та експонатів Монастириського народного музею лемківської культури і побуту створено установу Тернопільської обласної ради «Монастириський обласний комунальний музей лемківської культури і побуту». Директором було обрано Багірову Надію Володимирівну.

16 вересня 2011 — прийнято рішення сесії обласної ради реорганізувати установу Тернопільської обласної ради «Монастириський комунальний музей лемківської культури і побуту» і на її базі створити установу «Музейний комплекс «Лемківське село».

Директор  М.М. Тиханський. Наукові співробітники музею:

  • Грабчак Валентина Миколаївна,
  • Віра Дмитрівна Сисак,
  • о. м. Анатолій Дуда-Квасняк.
  • Головний бухгалтер  Марія Іванівна Питлюк.

Музейний комплекс, який включає об’єкти під відкритим небом, є за своїм характером етнографічним. Його експозиція побудована за тематичним принципом, у яких знаходяться 8 експозиційних залів і 6 будиночків. Тут представлена матеріальна і духовна культура
Лемківщини. Це єдиний музей в Україні, в якому зосереджено найбільшу збірку (понад 3 тис. предметів) пам’яток історії, мистецтва і побуту переселенців-лемків.

Починається експозиція з передпокою, де поміщені карта Лемківщини, грамоти, якими були нагороджені М онастириська організація Всеукраїнського товариства «Лемківщина» і Монастириський народний хор «Яворина», інформаційні стенди та макет лемківського обійстя.

Експозиція, присвячена духовній культурі лемків, розміщена у двох залах. У другому залі зібрано старовинні ікони X IX – XX ст., церковна вишивка, фотографії видатних діячів церкви, макети церков (автор Орест Гойняк), парафіяни яких були переселені в м. Монастириська і Монастириський район –

  • села Чарна, Прислопи, Ганчова, Висова, Щавник, Баниця, Розділе, Мілик, Верховня Велика, Мохначка, Поворозник, Мушинка, Астрябик, Сквірне, Мацина Велика, Тилич, Солотвини, Перегонина, Злоцьке, Жегестів, Бортне, Ростока Велика, Лабова, Бліхнярка.

Центральне місце в другому залі займає скульптура Пресвятої Богородиці (гіпс), подарована сім’єю Ждиняків. Тут же експонуються старовинні молитовники, предмети культового призначення, макети мурованого 9-банного храму святих апостолів Петра і Павла (1872) села Криниці (Республіка Польща) та дерев’яної церкви Покрови Пречистої Богородиці села Рихвальд
(Овчари) (Республіка Польща), збудованої у 1653 р., фотографії храмів, картини сучасних художників на релігійну тематику.

Четвертий експозиційний зал – лемківська світлиця, парадна кімната лемківської хижі, призначена для прийому гостей. Тут були кращі меблі: шафи, куфри, комоди, психи (дзеркало), креденц, дерев’яне різьблене ліжко, скрині з сімейними реліквіями. Стіни прикрашали ікони та вишивки.

У п’ятому залі зібрано предмети побуту лемків. На стінах – репродукції картин відомого лемківського художника Никифора (Епіфанія Дровняка) та авторські копії циклу гравюр «Лемківський іконостас» Василя Мадзеляна, присвячений історії та культурі лемків.

У п’ятому залі зібрано предмети побуту лемків. На стінах – репродукції картин Никифора (Епіфанія Дровняка) та авторські копії циклу гравюр «Лемківський іконостас» Василя Мадзеляна, присвячений історії та культурі лемків.

Тут представлені архівні матеріали (документи, листи, фотографії), наукова та художня література, лемківські періодичні видання.

У шостому експозиційному залі виставлено традиційний лемківський одяг, взуття. До середини XIX ст. лемки виготовляли одяг виключно з полотна (конічного, лляного) та сукна домашнього виробу. Одяг і взуття шили самі. У другій половині XIX ст. народні тканини поступово замінила фабрична продукція, хоч форма одягу зберегла народні традиції.

Жіночий одяг: спідні сорочки, спідниці (кабати), фартушки (запаски), камізельки (лайбики), корсети (горсети), кожушки, хустки (казьмирки, баранкова) та взуття – керпці, черевики (руминки). Чоловічий одяг: сорочка (кошеля), літні штани (сподні), камізелька .(лейбик), сердак, гунька та взуття – керпці, чоботи (скірні).

Доповнює експозицію колекція ляльок в національному одязі, виготовлена Іреною Омельченко-Криницькою. У цьому ж залі на комоді знаходяться вироби з лози, музичні інструменти, жіночі сумочки. У критому стелажі – колекція старовинних та сучасних грошей, жіночі прикраси, саморобні гаманці, чоловічі бритви та інші.

У ткацькій кімнаті (сьомий експозиційний зал) зібрані знаряддя обробки вовни, льону, коноплі: ткацький верстат, прядки, кужелі, веретена, мотовила, чесальниці, зразки пряжі та домотканого полотна.

В останньому, восьмому, експозиційному залі показані інструменти і предмети домашнього побуту: колекція старовинних годинників, столярні, слюсарні, сільськогосподарське знаряддя.

У складі Музейного комплексу — 6 експозиційних будиночків на Ватряному полі, в яких представлена церковна вишивка, майстерні: столярна, кравецька і гончарна і подвір’я ґазди з села Мілик – експонати жителів із села Доброводи. Крім будиночків тут також є капличка, дзвіниця і криниця, побудовані за ініціативи о. Дуди при підтримці Івана Гути.

«Лемківська світлиця»

Представлено старовинні ікони XIX-XX ст., вишиті рушники, сорочки, плахти, церковні фани, обруси, священничі ризи, які були поофірувані з церков Монастириського району. А також стародруки, престол, дзвіночки, стародавній хрест, підсвічники, салфетки, лампадки. Вишивка Лемківщини — самобутнє, оригінальне явище в історії українського народного  мистецтва. У лемківській вишивці переважає рослинний орнамент. Це симетрично розташовані галузки з листків, квітів, пуп’янків. Подекуди трапляються стрічкові композиції з геометричних і стилізовано-рослинних мотивів. Кольорова гамма стримана, побудована на поєднанні основної червоної барви з незначною кількістю темно-синьої або чорної. Іноді вони доповнюються зеленим, фіолетовим та жовтим кольорами. Було поширене вишивання по складках – біля комірів і манжетів сорочок, на запасках, фартухах тощо. Лемкині були і є вправними майстринями. Вони починали вишивати з дитячих років, так і до сьогодні бережуть материнську науку про вишивку як красу промислів, душі нашого народу. В експонованих виробах виразно відчутні традиції лемківського вишиваного мистецтва. Рушники, сорочки, плахти, церковні фани, фелони, обруси оздоблені унікальною колоритною ручною або машинною вишивкою шовковими і бавовняними нитками.

«Лемківська столярна»

Експонуються інструменти столяра, станок, верстат. У будинку також є ліжко, стіл, прядка, бамбетлі, де проживала й одночасно працювала сім’я столяра.

З найдавніших часів деревина на Лемківщині була важливим природнім матеріалом для господарювання. Її таємниці (фізичні й декоративні властивості) чоловіки засвоювали з юнацького віку, допомагаючи старшим у заготівлі лісу, зведенні споруд, виготовленні побутового начиння тощо.

Лемківські майстри добре володіли майже всіма технологіями  деревообробництва: теслярством, столярством, бондарством, різьбленням, рідше – токарством. Вони могли працювати осібно, родинами або об’єднуватися в «гурти», товариства, цехи. Таємниці обробки деревини переходили з покоління у покоління.

Водночас передавалася і художня традиція ремесла, закладена в узагальнені стереотипи виробів. Лемківські дерев’яні вироби минулих століть, як відомо, зручні в користуванні, міцні, достатньо прикрашені. їх іноді важко відрізнити від аналогічних бойківських предметів настільки близькі їх декоративні засади.

«Будинок гончара»

Знаходиться гончарна піч, гончарний круг, знаряддя гончара і вжитковий посуд, а також виставка гончарних виробів, подарованих музею від Олі Кузневич. На жаль, гончарний промисел зберігся лише в селі Гончарівка Монастириського району. У 80-х рр. XX ст. ним займалося 15 родин, а сьогодні — 4.

У Глинках гончарювали у кожній другій хаті. І досі гончарі пам’ятають односельців, які займалися цією важливою справою. Тож нерідко тут поза господарськими будівлями видніються гончарні печі, що залишилися від батьків. Тепер гончарюють лише родини Вдовинів Віктора та Івана. У багатьох майстрів не було майстерень, і вони працювали в хаті, де проживала вся родина, часто багатодітна.

Серед таких майстрів був і Іван Михайлович Бойко, який присвятив своє життя цій важливій справі. Іван Михайлович народився 1932 р., член Спілки майстрів народного мистецтва України. 

«Кравецький будиночок»

знаходяться такі експонати: комод, лави, стіл, шафа, ліжко, підвісна колиска, стіл, лавка, швейна машинка, образи, куферки, вішалка, карта. На даний час тут представлена виставка ляльок у лемківському строї відомої майстрині – кравчині Ірени Криницької, яка вклала в них свої спогади і душу про одяг рідного краю.

Справа кравчині потребує великої відповідальності й вміння правильно виконати роботу з викрою і пошиття одягу, а ляльковий одяг потребує ще більше часу, щоб його виготовити. Отже, кравці – це фахівці, які можуть виконати технологічну обробку будь-якого, навіть найскладнішого, вузла одягу і зібрати всі його деталі в готовий виріб.

У «Музейному комплексі» проводяться заходи з метою популяризації самобутньої культури лемків, їх традицій, звичаїв та обрядів. Діє виставка творів аматорів і професійних мистців Лемківщини. Впродовж року експонуються тематичні виставки, періодично організовуються пересувні виставки.

Зібрано колекцію відео- та аудіокасет, компакт-дисків із записами лемківських фестивалів, старовинних лемківських пісень у виконанні професійних співаків і аматорів, які демонструються відвідувачам.

Щороку Монастириський музей відвідують тисячі гостей з України та зарубіжжя, поповнюють його фонди раритетними сімейними реліквіями. Керівники «Музейного комплексу «Лемківське село» при сприянні обласної ради та місцевих рад ставлять перед собою мету перспективного розвитку «Лемківського села», а саме:

  • створення літнього дитячого табору відпочинку, автомобільної стоянки на 5 тис. машин, велосипедну і пішохідну доріжку, дитячий спортивний майданчик, літніх будиночків відпочинку, наметових містечок, сектора для розташування торгових точок громадського харчування, які будуть працювати цілодобово;
  • виставкового залу на 18×12 м, лемківських хиж всіх типів (Г-подібних, П-подібних, однорідних), приміщення кузні, приміщення для запасних фондів музею;
  • перевести з Лемківщини типові будиночки, в’їзного знаку «Лемко і Лемкиня» в дереві.

2019 – Будівництво приміщення музею в рамках реалізації проекту «Lemko S.V.I.T.» на території музейного комплексу «Лемківське село» за адресою урочище Лемківська Ватра 1, в м. Монастириська, Тернопільської області

Джерела:

Пам’ятники жертвам депортації українців на Тернопільщині [Текст] : фотокаталог пам‘ятників і пам’ятних знаків / керівник проекту: Марія Ягодинська ; Терноп. обл. центр охорони та наук. дослідж. пам’яток культурної спадщини. — Тернопіль : Терно-граф, 2017. — С. 33.

Тиханський, М.  Музейний комплекс «Лемківське село» [Текст]  / М. Тиханський // Збірник праць: том 8. Музеї Тернопільщини / Тернопільський осередок Науко­вого товариства ім. Шевченка / відп. ред. М. Андрейчин, ред. тому Е. Бистриць­ка. — Тернопіль: Терно-граф, 2013. — С. 505—513. Режим доступу: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/123456789/15710/2/ProcNTShTB_2013v8_Tyhanskyy_M-The_museum_complex_The_505-513.pdf, вільний. — Дата ост. пер.: 10.06.2020.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt