ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ

 В Історія регіону
ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ – українська військова частина в австрійській армії, що діяла 1914-1918 роках на Російському фронті, в т. ч. на Тернопільщині. Створена у серпні 1914.

До УСС зголосилося 28 тис. галичан, з яких сформували 2-і піхотні дивізії, але уряд і польські політичні кола, побоюючись створення українського війська, обмежили чисельність Легіону 2-ма тис. осіб.

Поіменний список 298 вихідців із Тернопільщини вояків 1-го полку УСС за станом на 1 червня 1916 із зазначенням населених пунктів, звідки вони походять, подано в альбомі “Українські Січові Стрільці. 1914-1920” (Львів, 1935, перевидано 1991), повторно у книжку Р. Матейка та Б. Мельничука “Воєнними дорогами синів Галичини: Українські Січові Стрільці на Тернопільщині” (Т, 1991).

Понад 100 тис. галичан, у т. ч. жителів Тернопільщини, мобілізовано до частин, які відправляли на Італійський фронт Під команд. М. Галущинського 3 вересня 1914 новобранці Легіону прийняли в м. Стрий (нині Львівська обл.) присягу й відбули на доукомплектування в закарпатські села Горонда та Страбичове поблизу м. Мукачеве. Ядро Легіону – активісти січових, сокільських і пластових рухів, вчорашні гімназисти та студенти.

Наприкінці вересня 1915 року стріл, сотні вступили в перші бої з російськими козачими частинами. На початку березня 1915 року УСС зайняли позиції на схилах г. Маківка в Карпатах. 29 квітня – 2 травня тут тривали запеклі бої.

Наприкінці серпня 1915 Легіон УСС воював на території Тернопільщини між річками Серет і Стрипа. 2 листопада стрілецькі курені ліквідували прорив російських військ до м. Бережани. На схилах г. Лисоня поблизу міста полк УСС (командант о. Г. Коссак) втратив убитими, полон, й пораненими понад 1000 старшин і стрільців.

У ході Брусиловського прориву влітку 1916 року цісарське командування знову відправило січових стрільців на найважливіший відтинок фронту – шлях із м. Підгайці до Бережан. На Лисоні полк УСС втратив 150 стрільців убитими; кількасот потрапили у російський полон.

Восени 1916 стрілецькі старшини на чолі з Д. Вітовським розпочали велику культурно-освітню місію на Волині, куди їх скерували для організації комісаріатів (міста Ковель, Луцьк, Володимир-Волинський, нині Волинська область) із набору рекрутів до армії. Тут засновано близько 100 українських шкіл; за допомогою К. Студинського, І. Крип’якевича та інших громадських діячів Львова січовики придбали для волинських шкіл 1500 підручників і навчальне приладдя.

На фронт біля Бережан полк повернувся в лютому 1917. Під час наступу російської армії на Південно-Західному фронті стріл, частина ціною значних втрат утримувала позиції біля с. Конюхи на Бережанщині (нині Козівського району).

У березні-жовтні 1918 року полк УСС під командуванням сотника О. Микитки, згідно з умовами Брестського мирного договору 1918 року, з австро-німецькими військами здійснив похід у Наддніпрянську Україну. При Легіоні діяли бібліотека, стрілецький хор та оркестр під керівництвом М. Гайворонського, а також Пресова кватира, в якій працювали І. Іванець, Мирослав Ірчан, Р. Купчинський, О. Курилас, Л. Лепкий, А. Лотоцький, О. Назарук, Ю. Шкрумеляк, М. Угрин-Безгрішний та ін. письменники, журналісти, композитори, актори, художники.

На початку жовтня 1918 року УСС передислокували з Херсонщини в м. Чернівці. Після утворення ЗУНР в листопаді 1918 полк – у м. Львів, де став ядром УГА.

Джерело:

Литвин, М. ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ [Текст]  / М. Литвин, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. Тернопіль, 2005. Т. 2 : К — О. С. 338-339.

 

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt