КРИВЕ | Підволочиський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

 

КРИВЕ — село в Україні, у Підволочиському районі Тернопільської області. Село, центр сільської ради. Від вересня 2015 року —  в складі Скалатської міської громади. До села приєднано хутір За Млином, хутір Малинівка виведений з облікових даних у зв’язку з переселенням жителів. Розташоване на берегах р. Гнила Рудка (один із витоків р. Гнила, права притока Збруча, басейн Дністра), за 23 км від районного центру і 1 км від найближчої залізничної станції Скалат. Через село проліг автошлях Тернопіль–Гусятин. Територія – 3,83 кв. км. Дворів – 250. Населення – 719 осіб (2014).

Перша письмова згадка – 1754 р. Назва, за переказами, походить від прізвища першопоселенця Кривого, який був мельником; за ін. даними – від “кривизни” русла р. Гнила Рудка. На початку 20 ст. функціонував млин. У 1914 р. в селі проживало 990, 1931 р. – 1427 осіб. Діяли філії “Просвіти”, “Лугу”, “Сільського господаря”, “Союзу Українок” та інших українських товариств, а також хор і кооператива. 1934 р. працювала двокласна школа. У 1934–1939 рр. Криве належало до ґміни Остап’є.

7 липня 1941–22 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. У Червоній армії загинули, пропали безвісти 34 уродженці села. В ОУН і УПА загинули 24 односельці, 62 особи зазнали репресій. 1941 р. примусово створено колгосп, відновлений у січні 1949 р., згодом укрупнений; у 1990-ті рр. розпайований.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Різдва Пресвятої Богородиці (1863, мурована, реставрована 1989),
  • капличка Божої Матері,
  • 2 “фіґури” (одну з них спорудив Симеон Палесюк, 1891),
  • пам’ятники:
    • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965),
    • Т. Шевченку (1992 р., скульптор В. Косовський),
  • символічна могилу УСС (1990-і).

Діють ЗОШ 1–2 ступенів, дитячий садочок, клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, ансамбль “Незабудки” (керівник – Б. Голод), 4 крамниці, СМП “Альянс” (вироби з деревини), земельні паї орендує ПАП “Відродження”.

У Кривому народилися:

  • фольклорист, етнограф, громадсько-освітній діяч Мелітон Бучинський (1847–1903, його ім’я носить одна із вулиць села),
  • полковник міліції Степан Коненко (1958 р. н.),
  • співак, заслужений артист України Василь Хлистун (1962 р. н.),
  • а також лікарі Р. Білик, Р. Свистун, педагог І. Піпка (Хлистун)
  • та ін.;

У місцевій школі навчався вчений-математик, філософ, педагог Мирон Зарицький (1889–1961).


ЗА МЛИНОМ – хутір приєднаний до с. Криве; розташований за 300 метрів від нього. Виник на початку 20 століття. Назва походить від місця розташування. У лютому 1952 р. на хуторі 7 будинків, 34 особи.

МАЛИНІВКА – хутір, виведений із облікових даних у зв’язку з переселенням жителів. Розташований за 4 км від Кривого. Відомий від початку 20 ст. Назва походить, ймовірно від місця розташування у лісі, де ріс малинник. Під час Першої світової війни тут діяв військовий лазарет.

Протягом 1922–1925 р. хутір заселили поляки. У 1931 р. на хуторі 33 будинки, 184 жителі. 1934–1939 рр. Малинівка – село, яке належало до ґміни Остап’є. На початку 1940 р. місцевих поляків вивезли на Сибір. Відтоді хутір почав занепадати.

Під час німецько-радянської війни тут базувалися частини УПА. 1943 через хутір проходило з’єднання С. Ковпака. У березні 1949 р. на хуторі – 3 будинки, 11 осіб. Влітку 1944 р. у Малинівці відбулася нарада, в якій взяли участь:

  • командир військової округи УПА ВО “Богун” Петро Олійник (“Еней”),
  • референт СБ ОУН Тернопільщини Василь Гоянюк (“Максим”),
  • обласний провідник ОУН Кам’янець-Подільщини Зенон Голубяк (“Борис”),
  • військовий референт Кам’янець-Подільщини, курінний Василь Білинський (“Бистрий”),
  • а також місцеві провідники.

Під час наради “Еней” розповів про створення Народно-визвольної революційної організації (НВРО) та відновлення зв’язку і мережі ОУН втрачених з приходом Червоної армії.

1951 р. жителів хутора переселили у с. Качанівку та Львівську область. На хуторі народився учасник німецько-радянської війни Тадеуш Цар (1923–1944). Нині на місці хутора – лісовий масив.

Джерело

Лаба, В. Оріховець [Текст] / В. Лаба, Б. Петраш, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 124—125 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt