КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

 В Вища освіта, ГОСПОДАРСТВО | ЕКОНОМІКА | ПРОМИСЛОВІСТЬ, НАУКА | ОСВІТА, Освіта в краї, Професійна та спеціальна освіта, Сільське та лісове господарство

Кременецький лісотехнічний коледж — вищий навчальний заклад другого рівня акредитації у селі Білокриниця Кременецького району Тернопільської області
Адреса: вулиця Молодіжна, 1, Білокриниця, Тернопільська область, 47013
Засновано: 1890
Тип ВНЗ: Коледж
Підпорядкування: Міністерство освіти і науки України
Тип НЗ: Заклад вищої освіти
Телефони: (03546) 523 70, 523 11, 524 04
Веб-сайт: http://klk-kremenets.at.ua
E-mail: kltk1892@gmail.com

Спеціальності

Денна форма навчання:

На базі 11 класів:

  • Лісове господарство
  • Обробка деревини

На базі 9 класів:

  • Агроінженерія
  • Геодезі та землеустрій
  • Садово-паркове господарство
  • Лісове господарство
  • Обробка деревини

Заочна форма навчання:

На базі 11 класів і освітньо-професійного рівня “Кваліфікований робітник”:

  • Лісове господарство
  • Обробка деревини
  • Агроінженерія
З історії

З травня 1890 — власник Білокриницького маєтку князь О. Воронін залишає заповіт, згідно з яким маєток та капітал у сумі 180000 крб. переходить «на користь народу» для влаштування ньому сільськогосподарського навчального закладу. Згідно заповіту школа була створена для селянських дітей Волині, Полісся, Поділля, Галичини. Курс навчання був трьохрічним. На перший курс приймали юнаків, які закінчили двохрічні училища (7 класів).

1891—1892 — добудовується з західної сторони двохповерховий корпус і праве крило з баштою. Стиль будівлі було збережено, а у добудованих приміщеннях розмістились класні кімнати, інтернат – гуртожиток, квартира управляючого. В жовтні 1892 року, виконуючи заповіт Графа Вороніна, в замку організовано сільськогосподарську школу.

1898 — відкрито Лісовий відділ. Всього учнів у школі нараховувалось 130 чоловік, включаючи 10 чоловік на додатковому лісовому відділенні. Всі учні жили в гуртожитку -інтернаті:

  • 30 учнів школи були на повному шкільному утриманні. Це діти місцевих селян.
  • Інші 30 учнів повинні були мати лише власний одяг, а всім іншим забезпечувала школа,
  • 70 учнів платили в рік 40 карбованців і отримували гуртожиток, харчувалися, видавалась спальна білизна.

В розпорядженні учнів була досить велика бібліотека: стара бібліотека графа Вороніна біля 2000 томів на французькій, російській і польській мовах і нова бібліотека, яку придбала школа – біля 8000 томів на російській мові (за часів радянської влади бібліотека була вивезена до Київського університету).

Для навчальних занять створено дослідний показовий хмільник, плодовий розсадник, парники, побудовано теплицю, молочну лабораторію, маслобойню, свиноферму. Вирощували велику рогату худобу польської породи. Для шкільних потреб було побудовано невеликий цегляний завод, майстерню по виготовленню черепиці, вапнярню, столярну і ковальську майстерні. Джерелом прибутків були тільки ліси, яких було біля 3000 десятин.

1897 — початок ведення планового перспективного господарювання. У процесі організації господарства з польових земель було виділено декілька ділянок, які мали спеціальне навчальне призначення: дослідно-метеорологічне поле площею 4 десятини з фітофенологічними спостереженнями і метеорологічною станцією, дослідне поле на 16-ти десятинах, ботанічні, навчально-демонстраційні ділянки. На дослідних ділянках всі роботи проводились виключно учнями школи.

До 1914 р. школа випустила багато спеціалістів по рільництву, хмільництву, садівництву, лісівництву. Спеціалісти були добре підготовлені теоретично і практично, могли вільно конкурувати з спеціалістами інших країн.

1914 — під час Першої світової війни, школа евакуювалась під Житомир в с. Березівку на хутір Черемошко в маєток німця-колоніста.

1918 — школа повернулась з евакуації і проводить випуск в кількості 15 чоловік сільськогосподарського та лісового відділів.

1920 — Після війни Кременецький повіт входить до складу Польської держави. Наказом від 27 травня 1920 р. за підписом Й.Пілсудського поновлювалась діяльність навчального закладу. Білокриницьку сільськогосподарську школу включили до комплексу тодішнього Кременецького ліцею.

1921 — Навчання в Білокриницькій школі розпочалося восени 1921 року. Навчальний заклад одержав назву: Білокриницька державна середня рільнича школа з лісовим відділом Кременецького ліцею в с. Білокриниця.

1924 — в Білокриницькій державній середній рільничій школі навчалось 78 студентів на двох відділах : лісовому і рільничому. Термін навчання 2 роки теоретично і один рік практики. Навчання велось на польській мові. В 3О-ті роки термін теоретичного навчання збільшили до 3 років, практика також відігравала важливу роль. До 1936 р. у Білокриницьку державну середню рільничу школу набирали юнаків, які закінчили 7 класів народної школи і успішно склали вступні іспити.

1936—1937 — школа пройшла акредитацію на вищий рівень. Зараховувати до школи почали юнаків, які закінчили 4 класи гімназії та успішно здали вступні іспити. Навчальний заклад прирівнювався до гімназії.

Рільнича школа в Білокриниці в ті часи вважалась елітним навчальним закладом, особливо її лісовий відділ. Біля школи було відновлено стародавній Воронінський парк з дбайливим і суворим порядком у ньому. 1 вересня 1939 року розпочинається Друга світова війна. Рішенням польського військового командування Волинського воєводства корпуси Білокриницького навчального закладу перетворювались на військовий госпіталь. Школа швидко наповнилась медичним персоналом та хворими і пораненими військовими.

вересень, 1939 — Західна Україна переходить під владу СРСР.

1940 — На початку липня 1940 р. з’явилося оголошення про відкриття лісотехнікуму і умови вступу в навчальний заклад. Навчання розпочалось з 1 вересня 1940р. Було зараховано не перший курс 47 хлопців і дівчат. Новий набір було поділено на дві групи “А” і “Б”. Відновлено навчання на II курсі. Нараховувалось на II курсі 16 чоловік. В основному це були студенти-євреї, які втікали від нацистів.

серпень 1941 — окупаційна влада вирішує відновити навчання в с. Білокриниця. Навчальний заклад отримав назву: державна середня рільничо-лісова школа. На лісовому відділі було III курси по одній групі, а на рільничому – II курси по одній групі.

1942—1943 — рільничий відділ закривався і переводився в інший навчальний заклад. Школа одержала назву Державна середня лісова школа.

в першій половині 1943 року школа практично перестала існувати.

1944 — відновлено навчання. На базі господарства відкрилась агрономічна школа. З вересня 1944р. навчальний заклад отримав назву – Кременецький лісотехнічний технікум. Перший повоєнний випуск припадає на 1947 р. Тоді стіни технікуму залишили 11 випускників, які, отримавши диплом по спеціальності «лісозаготівельник», взялися за відновлення лісового господарства не тільки УРСР, а й усього СРСР. Кількість випускників з кожним роком зростала. Частина з них продовжувала навчання у вузах, інші – працювали у лісовому господарстві СРСР.

1949 — підсобне господарство технікуму було доволі потужне, як на той час: корови, бики, воли, свині, коні, вівці. Розширилась і спеціалізація технікуму. У 1950р. його стіни залишили випускники ІV випуску за спеціальностями: «лісозаготівельник», «лісотранспортник», «плановик» та «бухгалтер».

1953р — створено нові відділи: електротехнічний та механічний і продовжено набір на уже діючі 4 спеціальності. Новинкою був набір спецгруп на ІІІ курс із випускників 10-х класів. Станом на 1 січня 1955р. тут навчаються 827 студентів.

1958 — започатковане відділення «Обробка деревини», яке давало путівку у світ спеціалістам-деревообробникам. 1991 — відділ отримав назву «Технологія деревообробки» і готує техніків-технологів деревообробного виробництва.

1959 — при Кременецькому лісотехнічному технікумі було відкрито заочне відділення.

1962 — почало функціонувати відділення «Лісове господарство», яке готує висококваліфікованих спеціалістів лісогосподарської галузі.

Наймолодшим є відділення «Експлуатація та ремонт обладнання лісового комплексу», що проводить підготовку техніків-механіків.

Технікум пройшов акредитацію з спеціальностей:

  • ”Обробка деревини'”,
  • “Лісове господарство”
  • “Експлуатація і ремонт обладнання лісового комплексу'”.

2001 — проведено ліцензування на право одержання професії водія категорій “С” і “В”.

2005 — технікум отримав статус коледжу.

Визначних висот в науці і народному господарстві досягли випускники коледжу: О.Неприцький-Грановський, С. Генсірук, І. Юхновський. В. Дідовий висвячується на священника і стає в майбутньому архієпископом Австралії і Нової Зеландії. Генеральним директором «Рівнеліс» стає випускник Шершун М.Х., «Тернопільліс» — Попадинець І.М.

Директори:

  • 1897 — управляючий Білокриницькою сільськогосподарською школою В.М.Волков
  • 1921—1924 — Генріх Тарновський
  • 1930-ті — Роман Зеленський
  • 1939—1940 — Ахмадулін Ізмаїл Галеєвич
  • 1940—1941 — Сабелькін
  • серпень 1941 — лютий 1942 — А. Котович
  • лютий 1942 — В.Білинський
  • 1944—1946 — Баньковський (ініціали не встановлені)
  •  1946—1953 — Кучеров І. А .
  • 1953—1967 — Суський А.Т.
  • 1967—1972 — Довгаль П.Д.
  • 1972—1999 — Павловський Я.С., заслужений працівник с/г України
  • 1999—2010 — Іваницький С.М., кандидат сільськогосподарських наук, заслужений лісівник України
  • жовтень 2010 —  Штогрин М.О., кандидат економічних наук
  • жовтень 2011 — Ляховець Микола Володимирович

Джерела:

Кременецький лісотехнічний коледж [Електронний ресурс]. — Білокриниця, 2020. — Режим доступу: http://klk-kremenets.at.ua, вільний. — Дата ост. пер.: 20.11.2020.

Кременецький лісотехнічний коледж [Електронний ресурс] // Вступ.ОСВІТА.UA / Інформаційна система «Освіта.ua». — Київ, 2020. — Режим доступу: https://vstup.osvita.ua/r20/952, вільний. — Дата ост. пер.: 20.11.2020.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt