Крайова етнографічна виставка в Тернополі, 1887

 В Історія регіону

Влітку 1887 року в Тернополі відбулася друга крайова етнографічна виставка. Ідея влаштувати неординарне для провінційного міста видовище з’явилася у графа Володимира Дідушицького ще у лютому 1887-го, коли стало відомо, що архикнязь і престолонаслідник Рудольф Габсбург приїде у Галичину.

Задум зустріти гостя на високому рівні підтримав намісник Галичини Залеський, але… до оргкомітету включили тільки поляків. Це викликало незадоволення в українців і євреїв, які заснували власні комітети.  Український комітет очолили Олександр Барвінський та Володислав Федорович.

У парку спорудили тріумфальну арку З нагоди візиту на виставку архикнязя і престолонаслідника Рудольфа Габсбурга вулиці міста освітлювали 20 електроламп. Величезний прожектор з димаря млина Галля, що стояв у районі нинішньої податкової, підсвічував залізничний вокзал.

Рудольф Габсбург приїхав у Тернопіль 5 липня – за два дні до урочистого відкриття виставки. На вокзалі його зустрів хор селян із Денисова, Купчинців, Городища та ще восьми сіл під керівництвом отця Йосифа Вітошинського. Архикнязь поселився у підполковника 10-го полку уланів Ф. Залеського на площі Собеського, а його свита — в готелі Пунтшерта.

Вранці наступного дня архикнязю Рудольфу Габсбургу були представлені почесні гості й він оглянув виставку з п’яти розділів – знаряддя і начиння; харчі і напої, одяг і взуття; предмети народних обрядів і звичаїв; народне мистецтво.

Тернополяни у 1887-му стали піонерами в Україні, організувавши показ експонатів просто неба. Селяни – з усієї Галичини співали обжинкові пісні та водили хороводи. Ще однією родзинкою тернопільської виставки мала стати участь селян у традиційних костюмах з усієї Східної Галичини.

В. Федорович запросив місцевого фотографа А. Сількевича зробити фотографії цих етнічних груп для альбома. Сількевич зробив 50 фотографій. У ньому зафіксовані етнографічні типи одягу із 37 повітів та 49 сіл, зокрема з віддалених сіл — Микуличина (Наддвірнянського повіту)Кропивника (Дрогобицького), Іспаса (Вижницького), Чесник (Рогатинського), Берлина (Бродівського), Підгірці (Золочівсьного), Серафинець (Городенківського), Куликова (Жовківського) та інших.
Народний одяг Тернопільщини представлений з 14 сіл. З Подільського Придністров’я (села Добровляни, Гермаківка, Сеньків — серед них старші господарі, молодиці з чоловіками, дівчата і хлопці, сім’я), а також з околиць Теребовлянщини, Бережанщини, Збаражчини, Чорткова.
Альбом одягу А. Сількевича зберігається досі у двох примірниках у Львові (Етнографічний музей, бібліотека імені В. Стефаника АН УРСР). За посередництвом І. Франка третій примірник альбома придбав чеський етнограф Ф. Ржегорж і передав до Національного музею у Празі, де зберігається до наших днів. Двадцять фоторепродукцій з альбома є у фондах Тернопільського краєзнавчого музею.

Як писав для “Львівського кур’єра” журналіст Іван Франко…“Голов­ним чином завдяки енергії і наполегливості п. Владислава Федоровича вдалося подолати всі перешкоди. Пан на­місник також посприяв тому, що пропозиції українців були прийняті комітетом сорока одностайно і без дебатів і щоб тернопільська етнографічна виставка під дирекцією В. Федоровича гідно представляла українське населення і дбайливість місцевих громадян у справі збереження па­м’яток і розвитку ще існуючих галузей народного промислу”.

Продовжити читати  Іван Франко. Етнографічна виставка у Тернополі

 

Przewodnik informacyjny po wystawie etnograficznej urządzonej w Tarnopolu na cześć przybycia jego Ces. Wysokości Najdostojniejszego Arcyksięcia Rudolfa

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt