КОСТЯНТИНІВКА | Тернопільський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій

КОСТЯНТИНІВКА — село, підпорядковане Малоходачківській сільській раді. Поблизу Костянтинівки був хутір Дернилівка. Розташоване на лівому березі р. Качава (ліва притока Теребни, басейн Гнізни Гнилої, сточище Серету), за 17 км від м. Тернопіль і 7 км від найближчої залізничної станції Бірки Великі. Площа населеного пункту – 1,8 кв. км. Середня висота над рівнем моря – 317 м. Дворів – 97, з них заселених – 54. Населення – 132 особи (2014).

Перша письмова згадка – 1810 р., граф Адам Стажинський оголосив про заснування на домініканських землях нового села Константинівка (в ряді документах Костуся); збудував 16 будинків і до 1820 р. заселив їх своїми підданими.

На початку 1851 р. проживали 35 сімей. У 1890 р. – 71 будинок, 385 осіб, із них 292 українці, 58 поляків і 35 євреїв; велика земельна власність належала Францішці Баворовській; були двір-фільварок і корчма.

1906 р. в селі у приватному будинку розпочала працювати однокласна школа (перший вчитель – Іван Барабаш). Діяли філії товариств “Просвіта” (від 1926 р.), “Рідна школа” (від 1933 р.) та іних, а також кооператива “Надія”, аматорський гурток і хор.

Упродовж 1921–1939 рр. село належало до ґміни Бірки Великі. 1923–1950 рр. діяв Дім молитви ХВЄ. 1931 р. в селі – 115 будинків, 560 осіб. 1934–1935 рр. збудували приміщення початкової школи, поблизу якої була “фіґура”, знесена за радянських часів . 1936 р. в селі 127 будинків.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 17 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – 12 осіб, у т. ч. вояків УПА у власній хаті переховував Степан Лавус.

У серпні 1941 р. жителі Костянтинівки насипали могилу Борцям за волю України, остаточно знесли більшовики на початку 1950-х років. 1945–1948 рр. проводились в селі періодичні облави і ревізії, ряд господарств пограбували. У серпні 1947 р. примусово створено колгосп, який у 1955 р. приєднали до колективного господарства с. Малий Ходачків. На початку 1948 р. після спалення колгоспу та ліквідації його голови правління в Костянтинівці квартирував гарнізон.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Пресвятої Трійці (УГКЦ, 1921, дерев’яна; у радянські часи склад зерна і міндобрив; перебудована 1990; мурована).
  • символічна могила Борцям за волю України (1993),
  • курган з хрестом, насипаний у 1784 р. між Костянтинівкою і Товстолугом; розділяв землі між власниками Баворова і Бірок Великих.

Діють фельдшерський пункт, клуб, музей на громадських засадах, дитячий мистецький колектив “Веселі костянтинівці”, бібліотека; земельні паї орендує ПМП “Агрон”.

У Костянтинівці народилися:

  • педагог Микола Балабан (1896– 1968 рр.),
  • інженер, науковець у США Тимотей Балабан (1924 р. н.),
  • режисер, педагог, заслужений діяч мистецтв України Євген Ваврик (1949–2014),
  • історик, архівіст, краєзнавець Михайло Глинський (1930 р. н.),
  • діячі ОУН, громадсько-культурні діячі Іван (1898–р. см. невід.) і Микола (1913–р. см. невід.) Івасечки,
  • діяч ОУН, меценат, громадський діяч Мар’ян Штика (1922 р. н.).

Проживав підреферент СБ ОУН крайового проводу ОУН Тернопільщини Дмитро Гавришків (“Гар”), вчителювала педагог Марта Балабан; душпастирював мученик за віру о. Михайла Осадца. Є три ставки.


ДЕРНИЛІВКА – хутір, приєднаний до с. Костянтинівка. Розташований за 1 км від села. У лютому 1952 р. в Дернилівці – 3 будинки, 13 жителів. У 1955 р. до села переселилася остання сім’я Івана Древницького. Нині на місці хутора – поле.

Джерело

Глинський, М. Костянтинівка [Текст] / М. Глинський, В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 390—391 : фот. кольор.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt