ХОМИК Яків

 В Архітектори | Художники | Скульптори, КУЛЬТУРА | ЛІТЕРАТУРА | МИСТЕЦТВО, Образотворче мистецтво | Архітектура
ХОМИК Яків (Jakub Chomyk) (*1848—1902) маляр, народився у с. Шельпаки (сьогодні Підволочиський район, Тернопільської області) — український галицький маляр, іконописець.

Народився в селянській сім’ї Харитона й Пелагеї з Радзіхів Хомик. Мав неабиякий
хист до малярства, на що звернув увагу о. Степан Качала. Будучи парохом з 1852 р. у с. Шельпаки, він допоміг Якову Хомику здобути початкову малярську освіту, оплативши навчання у художника Іллі Копровського.

9 вересня 1873 р. о. Михайло Мацеєвський, парох храму Покрову Пресвятої Богородиці с. Луб’янки Нижні благословив шлюб між 25-річним Яковом Хомиком, селянином, і 17-річною Катериною, донькою маляра Іллі Копровського та Марії Любовіч, що народилась в с. Луб’янки Нижні. Свідками при шлюбі були Іван Пастушенко та Михайло Прокопович.

У подружжя народились:

  • донька Емілія (1874)
  • сини Володимир (1876),  Клеменс (1880) та Артемій (1778—10.03.1921).

Після 1880 р. прізвище маляра Якова Хомика та його дружини Катерини Копровської у метричних книгах с. Луб’янки Нижні не значиться. Очевидно, маляр Яків Хомик залишив майстерню Іллі Копровського. Можна припустити, що з цього часу почався новий період у творчості Якова Хомика. Він став одним із провідних малярів-іконописців на Тернопільщині та Львівщині.

У Якова Хомика деякий час навчався малярства Богдан Лепкий. Мистецтвознавці О. Герій, А. Туркевич-Клімашевський, І. Кодлубай, О. Нога відзначили, що:

« … в останній третині 19 століття Яків Хомик у створюваних ним мистецьких проектах широко використовує народно-стильову українську орнаментику і поступово поширює їх у своїх церковних розписах».

Джерело:

Шенгера, Б. Майстерня та Учні Малярів Копровських [Текст] / Борис Шенгера, Андрій Захарків-Олійник // Майстерня та Учні Малярів Копровських / Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г.Возницького ; автори тексту: Тарас Возняк, Борис Шенґера ; графічний проект каталогу: Незалежний культурологічний журнал «Ї» ; верстка : Христина Рябуха. — Львів, 2020. — С 17—27. — Електронна версія : http://lvivgallery.org.ua/sites/default/files/verstka_koprovskyy_optimized.pdf , вільний.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt