КАРАШЕВИЧ Платон Іванович

 В Видатні діячі і край, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Релігії | Діяльність церкви, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ КРАЮ, Церковні діячі
КАРАШЕВИЧ Платон Іванович ( 18 (30).11.1824, м. Корець, нині Рівненська область — 1885, м. Санкт-Петербург, нині РФ) — протоієрей, перекладач, бібліограф, краєзнавець, професор богослов’я, церковний історик і педагог. Настоятель Ісаакіївського собору (СПб.) . 

Народився 18 (30) листопада 1824 року в родині протоієрея Волинської єпархії. Закінчив Волинську духовну семінарію в м. Кременець (1847) і Санкт-Петербурзьку духовну академію .

З 29 вересня 1851 — наставник Санкт-Петербурзької духовної семінарії з цивільної історії і з грецької мови; потім став викладати в семінарії фізико-математичні науки. Зведений у ступінь магістра богослов’я 8 грудня 1852 року. Був бібліотекарем семінарії з 25 лютого 1853 року і професором семінарії.

Висвячений в сан священика Ісаакіївського собору 2 лютого 1856 року. У 1858 році указом Санкт-Петербурзької духовної консисторії був визначений законовчителем в 1-й дівочої школі Імператорського человеколюбивого товариства.

  • У 1863 році за визначенням Св. Синоду йому була доручена звірка виданої професором Лейпцігського університету Тішендорф Синайській рукописи Біблії з її оригіналом з Державного архіву.
  • З 22 листопада 1869 року було помічником благочинного. Зведений у сан протоієрея 13 квітня 1872 року.
  • Указом Духовної консисторії від 15 квітня 1871 року П. І. Карашевич призначений благочинним 25-ти столичних церков.
  • З 16 жовтня 1884 призначений настоятелем Ісаакіївського собору.
  • Отримав 9 січня 1885 року призначення на посаду понадштатного члена другої експедиції Санкт-Петербурзької духовної консисторії та 18 січня 1885 року затверджений її членом.

Описав бібліотеку Олександро-Невської лаври і звірив Сінайський кодекс Біблії. Автор теологічних праць. Автор «Нарису історії Православної церкви на Волині»  (Санкт-Петербург, 1855, магістерська дисертація).

Помер 16 ( 28 ) лютого 1886 року в Санкт-Петербурзі . Похований на Смоленському православному кладовищі.

Церковні нагороди:

  • набедренник (04.12.1857)
  • оксамитова фіолетова скуфія (07.04.1859)
  • оксамитова фіолетова камилавка (07.04.1861)
  • золотий наперсний хрест (07.04.1864)
  • посох (09.03.1881)
  • орден Св. Анни 3-го ступеня (16.04.1867)
  • орден Св. Анни 2-го ступеня (19.03.1873)
  • орден Св. Володимира 4-го ступеня (27.03.1877)
  • орден Св. Володимира 3-го ступеня (10.04.1883)

Джерела

Ханас, В. КАРАШЕВИЧ Платон  [Текст] / В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 Т. Т. 2 . К-О / голова редкол. Г. Яворський. — Тернопіль, 2005. — С. 33.

Родосский, А. Карашевич, Платон Иванович [Електронний ресурс] / Родосский А. // Православная богословская энциклопедия: издание под ред. проф. А. П. Лопухина. Т. 8. — Петроград: Т-во А. П. Лопухина, 1907. — Стб. 603. — (Общедоступная богословская библиотека).

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt