КАРАШЕВИЧ Платон Іванович

 В Видатні діячі і край, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Релігії | Діяльність церкви, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ КРАЮ, Церковні діячі
КАРАШЕВИЧ Платон Іванович ( 18 (30).11.1824, м. Корець, нині Рівненська область — 1885, м. Санкт-Петербург, нині РФ) — протоієрей, перекладач, бібліограф, краєзнавець, професор богослов’я, церковний історик і педагог. Настоятель Ісаакіївського собору (СПб.) . 

Народився 18 (30) листопада 1824 року в родині протоієрея Волинської єпархії. Закінчив Волинську духовну семінарію в м. Кременець (1847) і Санкт-Петербурзьку духовну академію .

З 29 вересня 1851 — наставник Санкт-Петербурзької духовної семінарії з цивільної історії і з грецької мови; потім став викладати в семінарії фізико-математичні науки. Зведений у ступінь магістра богослов’я 8 грудня 1852 року. Був бібліотекарем семінарії з 25 лютого 1853 року і професором семінарії.

Висвячений в сан священика Ісаакіївського собору 2 лютого 1856 року. У 1858 році указом Санкт-Петербурзької духовної консисторії був визначений законовчителем в 1-й дівочої школі Імператорського человеколюбивого товариства.

  • У 1863 році за визначенням Св. Синоду йому була доручена звірка виданої професором Лейпцігського університету Тішендорф Синайській рукописи Біблії з її оригіналом з Державного архіву.
  • З 22 листопада 1869 року було помічником благочинного. Зведений у сан протоієрея 13 квітня 1872 року.
  • Указом Духовної консисторії від 15 квітня 1871 року П. І. Карашевич призначений благочинним 25-ти столичних церков.
  • З 16 жовтня 1884 призначений настоятелем Ісаакіївського собору.
  • Отримав 9 січня 1885 року призначення на посаду понадштатного члена другої експедиції Санкт-Петербурзької духовної консисторії та 18 січня 1885 року затверджений її членом.

Описав бібліотеку Олександро-Невської лаври і звірив Сінайський кодекс Біблії. Автор теологічних праць. Автор «Нарису історії Православної церкви на Волині»  (Санкт-Петербург, 1855, магістерська дисертація).

Помер 16 ( 28 ) лютого 1886 року в Санкт-Петербурзі . Похований на Смоленському православному кладовищі.

Церковні нагороди:

  • набедренник (04.12.1857)
  • оксамитова фіолетова скуфія (07.04.1859)
  • оксамитова фіолетова камилавка (07.04.1861)
  • золотий наперсний хрест (07.04.1864)
  • посох (09.03.1881)
  • орден Св. Анни 3-го ступеня (16.04.1867)
  • орден Св. Анни 2-го ступеня (19.03.1873)
  • орден Св. Володимира 4-го ступеня (27.03.1877)
  • орден Св. Володимира 3-го ступеня (10.04.1883)

Джерела

Ханас, В. КАРАШЕВИЧ Платон  [Текст] / В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 Т. Т. 2 . К-О / голова редкол. Г. Яворський. — Тернопіль, 2005. — С. 33.

Родосский, А. Карашевич, Платон Иванович [Електронний ресурс] / Родосский А. // Православная богословская энциклопедия: издание под ред. проф. А. П. Лопухина. Т. 8. — Петроград: Т-во А. П. Лопухина, 1907. — Стб. 603. — (Общедоступная богословская библиотека).

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.