КАМ’ЯНЕЦЬКА ХРОНІКА

 В ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Друки | Бібліофілія | Філателія | Екслібриси, Історія регіону, Книжкова справа в краї, КУЛЬТУРА | ЛІТЕРАТУРА | МИСТЕЦТВО
КАМ’ЯНЕЦЬКА ХРОНІКА — найбільша з трьох вірменських хронік (поряд із Венеціанською та Польською). Уклали 17 ст. брати Акоп та Аксент. «Кам’янецька хроніка» відтворює події у м. Кам’янець (нині Кам’янець-Подільський Хмельницької області), на Поділлі та в Східній Галичині 1430—1652. У ній є  матеріали про Теребовлю, Підгайці, Чортків, Язловець (нині Бучацького району). Списки зберігаються в Національній бібліотеці в Парижі (короткий) і в Бібліотеці мхитаристів у Венеції (повний).

Літопис дійшов до нас завдяки видатному вірменознавцю Гевонду Алішану (1820–1901), який опублікував його 1896 р. у Венеції у збірнику історичних документів «Kamenic». Одним з авторів літопису був протоієрей (аваґєрец) Тер-Говваннес, який вів записи з 1560 по 1605 рр.

Вміщені в хроніці тексти можна умовно поділити на чотири категорії:

  • а) ті, які висвітлюють різні аспекти життя тамтешньої вірменської діаспори XVI–XVII ст., а також ставлення вірмен до тих чи інших подій;
  • б) ті, які змальовують внутрішнє життя м. Кам’янця та особливості співіснування в ньому трьох основних національних громад – української, польської та вірменської;
  • в) ті, які присвячені внутрішнім проблемам Речі Посполитої, до якої тоді входили українські землі, зокрема жахливим татарським набігам на українські землі, від чого найбільше потерпав простолюд:
  • г) ті, які передають складну картину взаємовідносин провідних держав у цьому важливому регіоні, де зіткнулися їхні стратегічні інтереси. Особливо це стосується відносин Речі Посполитої з Туреччиною, яка вела агресивну політику по відношенню до сусідніх країн.

Хроніка показує як, починаючи із захоплення в 1475 р. Кафи (Феодосії) в Криму, Османська імперія поступово підкорила собі весь Чорноморський регіон, зокрема князівства Молдавію та Волощину, і почала загрожувати Речі Посполитій та іншим європейським державам.

Літопис містить також свідчення про участь українських козаків у боротьбі проти Османської імперії на боці Священної ліги.

Звертає літописець свою увагу також на існуючі в державі суперечності між окремими групами її населення, зокрема між православними та католиками, а також між польською владою та українськими козаками. Емоційні рядки хроніки при цьому вказують нам на літописця як на людину, що переймалася внутрішніми суперечностями тогочасного суспільства Речі Посполитої, частину якого складала також вірменська громада.

Джерела

Божко, О. І. Давньовірменська “Кам’янецька хроніка” як джерело до вивчення просування Османської імперії на українські землі в XV–XVII ст. [Текст] / О. І. Божко // Східний світ. — 2015. — № 3 (88). — С. 126—144. — Режим доступу: https://oriental-world.org.ua/sites/default/files/Archive/2015/3/15.pdf, вільний.

Кам’янецька хроніка (уривки) / переклад і коментарі О. І. Божка // Східний світ. — 2015. — № 3. — С. 126—144. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SkhS_2015_3_16

Ханас, В. КАМ’ЯНЕЦЬКА ХРОНІКА [Текст] / Є. Гасай // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 Т. Т. 2 . К-О / голова редкол. Г. Яворський. — Тернопіль, 2005. — С. 24.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt