КАЛИТОВСЬКИЙ Ієронім Павлович
КАЛИТОВСЬКИЙ Ієронім Павлович (псевд. і крипт. – Калатало, Малеслав, Трохим Дріт, Єр. К.; 1866, с. Бутини, нині Сокальського р-ну Львів. області – 22.12.1926, м. Стрий тієї ж області) – правник, журналіст, письменник-сатирик, перекдадач. Доктор права (1904).
Закінчив правничий факультет Львівського університету (1895). У серпні 1885 – учасник мандрівки української студентської молоді Тернопільщиною. Працював помічником адвоката в канцелярії М. Дорундяка у м. Борщів; член-засновник товариства “Руський народний дім”, керівник бібліотеки товариства “Просвіта”, голова “Комітету для наукової заохоти і підмоги убогої шкільної молоді” в місті.
Від 1905 провадив приватну адвокатську практику в м. Заліщики, від 1908 – в Стрию. Виступав захисником селян-страйкарів із Борщівщини на суді в Тернополі у серпні 1900 та ін. процесах. Брав участь у виданні журналу “Комар” у Львові (1900-1905).
Автор гумористичних і сатиричних віршів, гуморесок, пaмфлeтiв, фейлетонів, п‘єси “ Гостина святого о. Миколая в Борщеві”, інсценізацій деяких творів І. Фрсшка, перекладу лібрето опери чеського композитора Б. Сметани “Продана наречеа” тощо. Багато творів Калитовського залишилося в рукописах.
Джерело
Гуцал, П. КАЛИТОВСЬКИЙ Ієронім Павлович [Текст] / П. Гуцал, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 Т. Т. 2 . К-О / голова редкол. Г. Яворський. — Тернопіль, 2005. — С. 17—18.