КАЛЬЧЕНКО Никифор Тимофійович

 В Видатні діячі і край, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ
КАЛЬЧЕНКО Никифор Тимофійович (27.01 (09.02). 1906, с. Кошманівка, нині Машівського району Полтавської області — 14.05.1989, м. Київ) — радянський державний і партійний діяч. Герой соціалістичної праці (1976). 6 орденів Леніна. орден Червоного прапора, 2 ордени Б. Хмельницького 1 ступ., медалі СРСР. 4 вищих ордени і 5 медалей ЧССР, ПНР і НДР.

Закінчив Полтавський сільсько-господарський інститу (1928). 1938—1941 — голова виконкому Одеської обласної ради. Навесні-влітку 1944 — генерал-лейтенант Кальченко перебував на Тернопільщині як член Військової ради 1-го Українського фронту.

Після війни займав міністерські пости в уряді УРСР; 1952—1954 — 1-й заступник голови, 1954—1961 — голова, 1961—1976 — заступник, 1-й заступник голови РМ УРСР. У березні 1959 і в березні 1963 обраний депутатом ВР УРСР по Великодедеркальському, у березні 1967 — по Гусятинському виборчому округах.

Джерело

Барна, В. КАЛЬЧЕНКО Никифор Тимофійович [Текст] / В. Барна, Є. Гасай, Н. Халупа // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 Т. Т. 2 . К-О / голова редкол. Г. Яворський. — Тернопіль, 2005. — С. 18—19 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt