КАГАНЕЦЬ Марко Васильович

КАГАНЕЦЬ Марко Васильович (12.01.1881, м-ко Коропець, нині смт Монастириського р-ну – 06.02.1908, там само) – громадсько-політичний діяч.

1905 – співзасновник читальні товариства «Просвіта» та кредитової кооперативної спілки у родинному містечку. Організатор боротьби укр. селянства за політичні свободи, в т. ч. виборчі права, обрання українських послів (депутатів) до австрійського парламенту, рівноправність української мови, школи і культури.

Під час виборчої кампанії Каганця вбили австрійські жандарми; похорон перетворився на велику антиурядову маніфестацію, в якій взяли участь бл. 18 тис. осіб, посли В. Бачинський, С. Вітик та ін.

Смерть Каганця стала одним із найважливіших мотивів для здійснення атентату М. Січинського над намісником Галичини А. Потоцьким (1908). У Коропці встановлено пам’ятник та погруддя Каганця (1994), його іменем названо місцеву школу та центральну вулицю. Події у містечку – в основі оповідання Г. Хоткевича «Троє»”, роману Є. Куртяка «Губерна торські вали»; І. Блажкевич написала вірш «Грудка на могилу Марка Каганця»; народ склав про це пісню.

Джерело

Герета, І. КАГАНЕЦЬ Марко Васильович [Текст] / І. Герета, Р. Матейко // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 Т. Т. 2 . К-О / голова редкол. Г. Яворський. — Тернопіль, 2005. — С. 7—8 : фот.