ГРИГОРОВИЧ Іван
ГРИГОРОВИЧ Іван (псевд. – Яницький; 1876, с. Гнильче, нині Бережанського р-ну Тернопільсько області — 03.04.1937, Львів) — співак (тенор), педагог.
Гри на скрипці навчався в І. Барановського, вокальну освіту здобув приватно в О. Баронча у Львові (1896). Виступав у Бережанах як співак, скрипаль і диригент.
- 1895—1900, 1907—1912 — актор театру т-ва «Руська бесіда», 1900—1905 – Львівської опери;
- 1912—1934 — викладач гри на скрипці у школах в м-ку Красне (нині місто Буського р-ну Львів. обл.) та Львові.
Виступав також на оперних сценах Кракова (1899, 1900, 1905), Заґреба (1901), Белґрада (1903). У складі театру т-ва «Руська бесіда» гастролював майже в усіх великих і малих містах Галичини. У концертах пропагував українську народну пісню та романси М. Лисенка, О. Нижанківського, В. Матюка та ін. Став прототипом образу Степана Гірняка в повісті «Огні горять» М. Яцківа.
Партії:
- Петро, Писар, Іван («Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Чорноморці» М. Лисенка),
- Іван («Катерина» М. Аркаса),
- Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського),
- Степан («Підгіряни» М. Вербицького),
- Якве («Весілля при ліхтарях» Ж. Оффенбаха),
- Барінкай («Циганський барон» Й. Штраусса),
- Йонтек («Галька» С. Монюшка).
Джерело
Лисенко, І. М. ГРИГОРОВИЧ Івано [Електронний ресурс] /І. М. Лисенко // Енциклопедія Сучасної України / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. — Київ, 2014. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27181, вільний. — Дата ост. пер.: 02.05.2020.
