ГОРОЖАНКА | Монастириський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

ГОРОЖАНКА — село Монастириського району Тернопільської області. До села належать хутори Очерети та Гуралів Ліс. Розташоване на берегах р. Горожанка (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 18 км від найближчоїзалізничної станції Галич (Івано-Франківська обл.). Територія – 7,77 кв. км. Дворів – 298. Населення – 675 оcіб (2014).


Перша письмова згадка – 1445 р. як Рожана. Давня Рожана пов’язана з язичницьким божеством Рожаниця. За переказами, село виникло ще за часів перших походів монголо-татар на Київську Русь. Тоді це була невелика громада, яка приготувалася зустріти ворога. Довкола було збудовано міцну дерев’яну огорожу. І від цих слів (“огорожа”, “Рожана” – “Горожанка”), за версіями, походить назва села.

Поселення належало родові Яблонських, за панування яких отримало маґдебурзьке право. 1578 р. Горожанка зафіксоване як приватне місто. У 16 ст. тут відбувались ярмарки; тоді ж Маковецькі збудували замок (під час частих нападів зруйнований). 1593 р. відбувся збройний виступ жителів Горожанки проти власника села Гнильче – Станіслава Сухарабського.

У 1620–1621 рр. Горожанка зазнала найспустошливіших нападів татар. 1648 р. татари вщент зруйнували містечко. Згодом воно передано у власність роду Курдвановських, який фондував будівництво костелу в 1727 р., згодом – Малиновських, у 19 ст. – Гогендорів. Під наглядом останнього у містечку проводили щорічно 16 ярмарків, на які з’їжджалися люди з десятимильної округи. 1855 р. церковний комітет установив пам’ятник на честь скасування панщини у 1848 р. 1890 р. в селі діяли церква, костел, двокласна школа, на річці – 4 млини. 1893 р. старанням ґміни відновлено статус містечка.

В УСС воювали Павло Ковальчик (1898 р. н.), Дмитро Михайлович (1896 р. н.). Відомо, що 1925 р. в Горожанці працював млин Львівського земельного банку. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”,  “Луг”, “Рідна школа”, “Сільський господар” та інших. 9 грудня 1931 р. в селі проживало 3160 осіб. У часи радянської окупації 1939–1941 рр. із Горожанки виселено на Сибір 6 родин. У зв’язку з убивством у Товстобабах (нині Високе) місцевого дяка М. Гриця, якого запідозрили в співпраці з НКВС, у Горожанці заарештовано кілька молодих людей, серед них: Павло Воробець, Петро Запухляк, Осип Крижанівський, Іван Русак, Володимир Сарабин, Михайло Сарабин. Усі вони, крім М. Сарабина, загинули.

Від 4 липня 1941 р. до 22 липня 1944 р. село – під нацистською окупацією. Під час Другої світової війни, Горожанка була на теренах дій 3-ї воєнної округи УПА “Лисоня”. Тут пролягав шлях частин УПА в Карпати. Після другого приходу радянської влади ОУН і УПА поповнили багато вихідців із села, серед них:

  • Йосип (1926–1944) та Федір (1922–1959) Воробці, Володимир Горбаль (1908–1947), Іван Грабат (1927–1945), Іван Гураль (1910–1956), Семен Гуркот (“Олімп”; 1923–1944), Іван Запухляк (1921–1946), Петро Кіт (1912–1945), Іван Мулик (1910–1946), Йосип Русак (1924–1945; прилюдно повішений у Монастириській), Марія (1923 р. н.) і Михайло (“Звір”, “Буран”; 1921 р. н.) Штогрини; близько сотні з них загинули; їхні родини вислано на каторжні роботи у Сибір. Репресовано понад 35 осіб.

Із мобілізованих на фронти Другої світової війни загинуло 10 осіб, пропало безвісти 6, подальша доля 7 невідома. У березні 1946 р. органи МДБ розстріляли 4 членів ОУН. 1947 р. сім’ю Воробців  вивезли на спецпоселення на Урал за приналежність старшої сестри до ОУН. 1947 р. організовано колгосп. 1950 р. два колгоспи с. Горожанка об’єдналися. Нині розпайовані землі обробляють ДП “Ямниця” та ПП “Горожанка”.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • дві церкви УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці (1790, дерев’яна) з дзвіницею та нова (2001, мурована);
  • костел Святого Духа (недіючий; 1723),
  • пам’ятники:
    • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967),
    • воїнам, які загинули під час визволення села (1985),
    • воякам УПА (1992),
  • символічна могила УСС (1993).

Діють ЗОШ 1–3 ступенів, при ній музей історії рідного краю, клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, відділення зв’язку, торгові заклади.

У селі народилися:

  • крайовий провідник ОУН Федір Воробець (“Верещака”, “Олекса”; 1922–1959),
  • громадський діяч у США Олекса Голуб’як (1902–1968),
  • заслужений лікар України Ігор Голобин (1949 р.),
  • директор Івано-Франківського обласного центру зайнятості Григорій Горбаль (1960 р.),
  • головний бухгалтер Національної страхової акціонерної компанії “Оранта” Михайло Грабар (1950 р.),
  • генерал Служби безпеки України Григорій Грабар (1948 р.),
  • гітарист і музикознавець у США Василь Гураль (1920–1976),
  • спортсменка (легка атлетика) Марія Доскоч (1967 р. н.),
  • громадсько-політичний діяч Антін Мулик (1916 р. н.),
  • головний лікар Івано-Франківської обласної неврологічної лікарні Мирон Мулик (1950 р. н.),
  • економіст, податківець Віктор Рахміль (1965 р. н.),
  • заслужений вчитель України Яніна Рахміль (1932 р.),
  • науковець Богдан Семак (1932 р. н.),
  • науковець, педагог Марія Федунь (1975 р. н.),
  • громадський діяч, голова Рогатинської районної ради Івано-Франківської області Володимир Штогрин (1967 р. н.).

Видано книжку В. Сурмачевського та Д. Бабак “Горожанка” (2002).


ОЧЕРЕТИ – хутір, приєднаний до с. Горожанка; розташований за 2 км від нього. 1927 р. на хуторі проживало 8 осадників, яким належало 140 морґів землі. У 1952 р. на хуторі – 18 дворів, 65 осіб.

ГУРАЛІВ ЛІС – хутір, приєднаний до в с. Горожанка; розташований за 1,4 км від нього. У 1952 р. на хуторі було 4 двори, 13 осіб.

Джерело

Горожанка [Текст] / В. Бойко, Б. Горбаль, В. Уніят, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 43—45 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt