ГОРОДНИЦЯ | Підволочиський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

ГОРОДНИЦЯ — село в Україні, у Підволочиському районі Тернопільської області.Село, центр сільської ради. До села приєднано хутір Колонія. Від вересня 2015 року —  в складі Скалатської міської громади. Розташоване на берегах р. Сновида (один із витоків р. Гнила Рудка, басейн Гнилої, сточище Збруча), за 27 км від районного центру і 3 км від найближчої залізничної станції Скалат. Територія – 3,1 кв. км. Дворів – 337. Населення – 1028 осіб (2014). На території села виявлено археологічні пам’ятки культури кулястих амфор та черняхівської культури.

Перша письмова згадка – 1559 р. Відомі дві леґенди щодо походження назви населеного пункту:

  • перша – від слова «гóрод», яким у середньовіччя називали укріплене поселення (містечко чи місто),
  • друга – від горóдів (очевидно, тих мешканців, які селилися поблизу Скалатського замку).

1781 р. поселення згадане в акті про право на власність колишнього королівського маєтку, на підставі договору про його купівлю-продаж Альбертові Мархоцькому. У 1783 р. Городницю купив Юзеф Баворовський, від наступного року село належало Вікторові Баворовському. Кількість населення:

  • 1880 р. – 1205 (800 греко-католиків, 405 римо-католиків),
  • 1921 р. – 1328 (250 дворів),
  • 1931 р. – 1582 (304 двори),
  • 1990 р. – 1364 особи (337 дворів).

30 липня 1850 р. відкрито школу. Раніше в Городниці була однокласна парафіяльна школа, що почала функціонувати після дяківської. Відомо, що 1861 р. вчителем працював Іван Дорожинський. 1881 р. споруджено нове шкільне приміщення (4 кімнати-класи). 1898 р. в селі встановили пам’ятний хрест на честь скасування панщини (1946, знищений).

17 червня 1902 р. в Городниці засновано читальню “Просвіти” (перший голова – о. І. Герасимович). 25 січня Мирослав Бомба.  1905 р. читальня об’єднувала 48 осіб (42 чоловіки-господарі, 2 жінки і 4 парубки); в бібліотеці – 198 книжок. На
початку Першої світової війни просвітянський осередок припинив діяльність. У визвольних змаганнях 1918–1921 рр. брали участь 30 чоловіків із с. Городниця.

Від 1920 р. село – під владою Польщі. Функціонувала чотирикласна школа. 1925 р. відновила діяльність читальня “Просвіти”; відтоді функціонували мішаний хор, гуртки – театральний та “Хліборобський вишкіл молоді”, ансамблі – танцювальний і музичних інструментів.

1937 р. споруджено будинок “Просвіти” з просторою залою, бібліотекою і крамницею. Тоді ж зведено польський Народний дім. Діяли філії товариств “Сільський господар”, “Рідна школа”, “Союз Українок” “Відродження”; кооператива “Єдність”.
Упродовж 1934–1939 рр. Городниця належала до ґміни Остап’є.

Від 1939 р. – радянська влада. Створено сільську раду (перший голова – Тимофій Тихоліз). 1940 р. примусово організовано колгосп (перший голова правління – Пилип Гурський). Протягом 1940–1941 рр. діяла семирічна школа (6 учителів).

Від 4 липня 1941 р. до 22 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. Восени 1941 р. на роботу в Німеччину вивезли 28 молодих місцевих мешканців, згодом 9 із них повернулися в родинне село. Восени 1942 р. і взимку 1943 р. в Городниці працювала німецька майстерня з ремонту військової техніки.  Солтисом села під час нацистської окупації був Михайло Чорній (заарештований у 1945).

У Червоній армії на фронтах німецько-радянської війни загинули 18 місцевих жителів, 28 пропали безвісти. Під час жнив у 1947 р. радгоспні поля обробляли 50 червоноармійців. За звинуваченням у причетності до ОУН і УПА на різні терміни ув’язнення засуджені 9 мешканців села, з них станична Городниці Марія Шевчук – до розстрілу.

1950 р. примусово створено колгосп (голова правління – Андрій Мовчан), 1959 р. його приєднали до колективного господарства у Скалаті (голова правління – Павло Забуцький). Від 1970 р. при господарстві працював кар’єр
з видобування каменю-вапняку. На початку 1990 р. створено господарство “Золота нива”; протягом 2000–2005
рр. його землі розпайовано.

1957 р. з колгоспної електростанції розпочалася електрифікація села; 1961 р. Городниця приєднана до державної електромережі. У 1976 р. споруджено триповерхове шкільне приміщення. 1991 р. село газифіковано.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква Успення Пресвятої Богородиці (1935),
  • “фіґура” Матері Божої (1991),
  • хрест-“фіґура” (1866, відновлений 1991),
  • капличка (1999),
  • Будинок молитви ХВЄ,
  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985),
  • символічна могила Борцям за волю України (1990),
  • пам’ятний знак воякам УПА.

Діють ЗОШ 1–2 ступенів, дитячий садочок, Будинок культури (при ньому – аматорський драматичний гурток), бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, три торгові заклади, бар-кафе, ТОВ “Кар’єр Городниця”.

У Городниці народились:

  • актор, народний артист України Іван Бернацький (1946 р. н.),
  • діяч культури Михайло Дацків (1893–1938),
  • науковець, педагог, кандидат історичних наук Степан Мовчан (1937 р. н.),
  • педагог, референт СБ ОУН Марія Пунда (1919–1944),
  • господарник, меценат Ярослав Пунда (1949 р. н.),
  • військовик, громадський діяч у Канаді та США Богдан-Мирослав Тарновецький (1911–1990).

У селі 40 років переховувався (допомагала дружина Емілія Турчин) діяч ОУН і УПА Ілля Оберишин (1921–2007; автор
книги “Півстоліття у підпіллі”); перебувала народна артистка України Наталія Бучинська.

Поблизу села розташовані ботанічний заказник місцевого значення Гостра могила № 2 (7 га), комплексна пам’ятка природи місцевого значення “Музикова скала” і ботанічна пам’ятка природи місцевого значення Скалатська степова ділянка (0,5 га).

2007 р. у Тернополі видана книга Е. Турчин-Оберишин, Я. Дацківа та О. Сулими “Городниця – село в Медоборах”.


КОЛОНІЯ – хутір, приєднаний до с. Городниця, розташований за 0,7 км від нього. Виник на початку 1920-х рр. як поселення польських колоністів. 1945 р. місцевих поляків виселили. У лютому 1952 р. на хуторі 9 будинків, 37 осіб.

Джерело

Городниця [Текст] / Я. Дацків, Б. Петраш, О. Сулима, Н. Тихоліз, Е. Турчин-Оберишин, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 107—109 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt