ГОЛОШИНЦІ | Підволочиський район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

ГОЛОШИНЦІ — село в Україні, у Підволочиському районі Тернопільської області. Село, підпорядковане Новосільській сільській раді. Від вересня 2015 року —  в складі Новосільської сільської громади. Розташоване на берегах р. Самчик (один із витоків р. Млинський Потік, басейн Збруча, сточище Дністра), за 17 км від районного центру і найближчої залізничної станції Підволочиськ. Територія – 1 кв. км. Дворів – 61. Населення – 192 особи (2014).

Перша письмова згадка – 1402 р. Згодом згадане у 1583 році. За версією краєзнавця М. Крищука, назва походить від словосполучення “гола шия”; за ін. даними – від слова голосити (плакати, поширювати, доповідати; в усусусів – “голошу слухняно”).

У 1890 р. у селі проживало 210 осіб, був великий став; велика земельна власність належала Броніславові Покривніцькому.
1909 р. селянин Іван Осінчук організував приватні курси грамоти, де навчав 1 вчитель. Із 1910 р. діяла читальня “Просвіти”. Від 1913 р. функціонувала однокласна народна школа. Відомо, що протягом 1920–1930 рр. у Голошинцях був зариблений став зі шлюзами, біля нього функціонував турбінний млин, які належали до фільварку (власник – Моріс Цукерман). У 1921 р. у селі проживали 463 особи.

У середині 1920-х рр. збудовано шкільне приміщення і будинок, де розміщено читальню й кооперативу. Тоді ж організовано театральний гурток та мішаний хор. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Сокіл”, “Сільський господар”, “Союз Українок”, “Рідна школа” та інших, а також кооператива. У селі було розвинуте ткацтво, функціонувала олійня.

1930 р. під час пацифікації кінний загін польських прикордонників зігнав людей на майдан біля приміщення кооперативи, там національно свідомі мешканці зазнали катувань, а кооперативне майно карателі понищили. 1938 р. у початковій школі навчалося 38 дітей. Протягом 1934–1939 рр. Голошинці належали до ґміни Скорики.

Наприкінці 1930-х рр. сільський церковний комітет купив землю для церкви, також тоді завезли камінь для фундаменту і домовилися про купівлю дерев’яного храму на Гуцульщині та перевезення його в Голошинці. На жаль, Друга світова війна не дала змоги виконати задумане.

4 липня 1941–5 березня 1944 р. село – під нацистською окупацією. На фронтах німецько-радянської війни загинули місцеві мешканці Пилип Мерещак (1903–1944), Богдан Осінчук (1907–1944), Михайло Пац (1909–1944), Мирослав
Семенюк (1910–1941), Михайло Чубан (1912–1944), Роман Яворський (1912–1944), Леонтій Янчак (1907–1945);
восьмеро чоловіків пропали безвісти.

27 вересня 1945 р. у селі більшовики виявили дві порожні криївки. На початку 1948 р. примусово створено колгосп. 3 серпня вояки УПА спалили колгоспну солому та молотарку. 1949 р. колгосп відновлено, згодом укрупнений; у 1990-х рр. його майно та землі розпайовані.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква-каплиця Різдва Пресвятої Богородиці (1893, перебудована з костелу на початку 1990-х),
  • “фіґура” Пресвятої Богородиці,
  • пам’ятний хрест на честь скасування панщини (2011).

Діють клуб, млин, крамниця; земельні паї орендує ТОВ “Україна”. Є став.

У Голошинцях народились:

  • доктор технічних наук, професор Андрій Бомба (1949 р. н.),
  • доктор сільсько-господарських наук, професор Мирослав Бомба (1955 р. н.),
  • літератор Арсен Вікарук (1939 р. н.),
  • заслужений працівник фізичної культури і спорту України Ярослав Гонтковський (1942–2013),
  • художник-монументаліст, іконограф, графік і живописець Михайло Осінчук (1890–1969),
  • лікар, журналіст, громадський діяч Роман Осінчук (1902–1991).

На південно-східній околиці села є Голошинські ями – водно-болотний масив, орнітологічний заказник місцевого значення (5 га), де під охороною – численна мисливська орнітофауна, зокрема крижень звичайний, норець великий, норець сірощокий, курочка водяна, лиска звичайна, качка сіра та інші види водоплавних птахів.

Джерело

Мельничук, Б. Голошинці [Текст] / Б. Мельничук, Б. Петраш, В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 106—107 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt