ГАЛИЧ | Підгаєцький район | Тернопільська область

 В Адміністративно-територіальний устрій, ДЕРЖАВНА ВЛАДА ТА УПРАВЛІННЯ КРАЮ, ДОВІДКОВІ РЕСУРСИ, Історія регіону

ГАЛИЧ — село Підгаєцького району Тернопільської області. До села приєднано хутір Марцелівка. Розташоване на берегах р. Коропець (ліва притока Дністра), за 1 км від районного центру і 25 км від найближчої станції Потутори. До 1991 р. належало до Бережанського району. Територія – 2,84 кв. км. Дворів – 225. Населення – 524 особи (2014).

Перша письмова згадка – 1445 р. За леґендою, територією, де нині село, проїжджав король Данило Галицький. Місцевість дуже нагадувала йому місто Галич, який був столицею Галицько-Волинського князівства. За іншою леґендою, він заблукав на ровах і велів заночувати тут, вигукнувши: “Най нині буде Галич!”. Так і виникла ця назва.

Село протягом століть розвивалося як передмістя Підгайців. За Австро-Угорщини і Польщі функціонувала школа з
українською та польською мовами навчання. За національним складом село було українським. 1900 р. у Галичі – 190 дворів, 1292 жителі; 1921 р. – 223 двори, 1447 жителів; 1931 р. – 298 дворів, 1759 жителів; 1939 р. – 1940 жителів.

У 1902 р. село належало Адамові Чижевичу. Діяли філії українських товариств “Просвіта” (1911), “Луг”, “Сільський господар”, “Сокіл”, “Рідна школа” та інших, а також кооператива. Під час Першої світової війни жителі села воювали у
Леґіоні УСС, згодом в УГА. У 1935 р. в селі виник осередок ОУН (Д. Вовчук).

Від липня 1941 р. до липня 1944 р. – під нацистською окупацією. На фронтах німецько-радянської війни з Галича загинули 8 чоловіків; пропали безвісти 17; доля трьох – невідома. У національно-визвольній боротьбі ОУН та УПА також
брали участь місцеві жителі. Серед них:

  • Василь Галькевич, Дмитро Жибак, Павлина Залуцька, Петро Квік, Ілля Лисий, Петро Палінський, Василь Садовський, Володимир Скринка, Степан Срібний, Гілярій Мандибур та ін.

1950 р. в селі примусово утворено колгосп; у 1990-х рр. землі та майно розпайовані.

ПАМ‘ЯТКИ:

  • церква св. Преображення Господнього (1772, дерев’яна; реконструйована),
  • дзвіниця (1893),
  • символічна могила Борцям за волю України (1992);
  • хрест тверезості (2011).

Діють клуб, бібліотека, торговий заклад; нині землі орендує ТзОВ “Мрія”. У селі народилися:

  • науковець у галузі хімії Онуфрій Банах (1934 р. н.),
  • релігійний діяч, архієпископ Миколай (у миру – Іван Грох; 1954 р. н.),
  • науковець, педагог Ігор Квік (1940–2007),
  • діяч ОУН Іван Корпан (1919 р. н.),
  • громадськополітичний діяч, народний депутат України Роман Купер (1959–1994),
  • громадсько-політичний діяч Михайло Фурда (“Орлик”; 1919 р. н.);

У 2004 р. Б. Манюк видав книгу “Михайло Фурда – патріот, лідер СУМ Америки” (2004).


МАРЦЕЛІВКА – хутір, приєднаний до с. Галич; розташований за 1,5 км на захід від нього. Виник у 1922 р. внаслідок розпарцеляції фільварку. До 1939 р. на хуторі проживали польські колоністи; також родина українських патріотів Гальковичів.

На хуторі народилися:

  • топограф, різьбяр, художник, громадський діяч Микола Кріпкий (1946–2002),
  • громадський діяч Дмитро Ригайло (1961 р. н.);
  • проживає ветеран УПА Іван Катериняк.

Нині – 23 двори, 55 жителів. Є капличка (1992).

Джерело

Коропецька, У. ГАЛИЧ [Текст] /У. Коропецька,Б. Мельничук,В. Уніят // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 175—176 : фот.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt