ГОРБАЧЕВСЬКИЙ Антін Якович

 В Адвокати | Правники, Видатні діячі регіону, почесні громадяни регіону, Історія регіону
Автор: невідомий -

Антін Горбачевський

Горбачевський Антін Якович (27.01.1856, с. Зарубинці Збаразького пов., нині Збаразького р-ну Тернопільської обл. — 25 (26).04.1944, м. Сянок, Польща) — громадський і політичний діяч, правознавець, сенатор польського парламенту, віце-маршалок сенату. Брат Івана Горбачевського.

Народився 27 січня 1856 року у селі Зарубинці нинішньої Тернопільської області, в сім’ї греко-католицького священника Якова Горбачевського. Закінчив народну школу в Збаражі, класичну ґімназію в Тернополі (1874), правничий факультет Львівського університету (1879). Працював адвокатом у м. Чорткові; один з активних учасників руху народовольців у Галичині.

У 1883—1884 рр. — редактор львівського часопису «Діло»; у 1889 р. — співзасновник журналу «Часопись правнича». У 1899 р. — співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП) у Львові.

З 1912 р. — член австрійського найвищого державного трибуналу. З 1913 р. — депутат Галицького крайового сейму. З листопада 1918 р. — член Української національної ради ЗУНР, з 1919 р. — її виділу; у 1919 р. — голова Народного комітету Української народної трудової партії; того ж року — заступник голови дипломатичної місії ЗУНР у Варшаві.

Коли за наполяганням Голови Директорії УНР С. Петлюри 2 грудня 1919 р. було укладено польсько-українську угоду, згідно з якою за Польщею визнавалося право на окупацію Східної Галичини, Горбачевський на знак протесту залишив місію.

У 1921 р. — голова міжпартійного з’їзду Української народно-трудової партії; на з’їзді у травні 1923 р. обраний членом її Тіснішого народного комітету. Входив до керівництва Союзу українських адвокатів у Львові (з 1923).

У 1925 р. виступив одним із засновників Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). У 1927—1939 рр. — сенатор польського парламенту, член Української парламентської репрезентації; у 1935—1938 рр. — віце-маршалок сенату.

18 вересня 1939 року разом з донькою Лідією та зятем Іваном-Романом Носиком був викликаний на допит. Від хвилювань потрапив до лікарні. У березні 1940 року через німецьку комісію разом з родиною виїхав до Кракова, де прожив ще й 1941 рік. У 1942—1944 роки проживав у Чорткові, де відновив роботу адвокатської канцелярії.

При наближенні радянських військ у 1944 -му виїхав з Чорткова, дорогою застудився. Помер 25 квітня 1944 в сяноцькій лікарні, похований на міському цвинтарі.

Разом з правознавцями О. Огоновським, К. Левицьким та Є. Олесницьким уклав «Німецько-український правничий словник» (1893). У журналі «Життя і право» опублікував статті та виступи з правових питань: «Справа судів присяжних» (1937); «За вдержанням судів присяжних» (1938) та ін.

Джерела:

Лахманюк, Т. Антін Горбачевський: життя і діяльність [Текст] / Т. Лахманюк // Українська історична біографістика: забуте і невідоме / Терноп. нац. пед. ун-т ; за заг. ред. проф. Л. Алексієвця. – Тернопіль, 2008. – Ч. 2. – С. 103-108.

Степаненко, О. Він переконував агрументами, захищав – без меча [Електронний ресурс] / О. Степаненко // Гельсінська Ініціатива – XXI. – Режим доступу:  http://21.helsinki.org.ua/index.php?id=1436044794 (05.07.2016).

Ханас, В. Горбачевський Антін Якович [Текст] / В. Ханас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 392-393.

Рекомендовані публікації

Залишити коментар

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt